Навесні знову зацвіли сади Семіраміди

Протягом останніх місяців у Кривому Розі проходила виставка робіт відомого криворізького художника, кінодокументаліста та письменника Вадима Баралюка, присвячена 90­річчю від дня його народження. Картини циклу «Висячі сади Семіраміди ХХІ століття» Вадим Іванович писав у вісімдесятих­дев'яностих роках минулого сторіччя. Незважаючи на вік легенди, на основі якої створювались сюжети картин, нині вони виглядають доволі сучасно.

- На виставці були представлені оригінали одинадцяти полотен Вадима Баралюка. Їх нам надали рідні художника, -­ розповів голова громадської організації «Культурна місія» Степан Калинюк.

- Усього до серії робіт належить двадцять одна картина. Полотна, що не були представлені на виставці, перебувають у приватних колекціях українських та іноземних колекціонерів. Спочатку виставка проходила у криворізьких пунктах незламності. Потім вона побувала в стінах музичної школи №4, гімназії №72, театру імені Шевченка та педагогічного університету. Остання локація, в якій побував цей культурний захід, -­ Криворізький національний університет.

Про художню цінність картин Вадима Баралюка висловилися фахівці мистецтвознавства. Такі, як народний художник України, іконописець, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Василик.

- Вадим Баралюк відрізняється від інших художників не тільки тим, що його роботи надзвичайно цікаві за змістом, а й тим, що він працював у своєрідній техніці ­ пуантилізм. В основі цієї техніки лежить манера писання картин роздільними мазками правильної, крапкової чи прямокутної форми.

І якщо французькі митці, які фактично є родоначальниками пуантилізму, приділяли більшу увагу пейзажам (тобто викликали емоції від того чи іншого краєвиду чи пори року), то твори Вадима Івановича більш філософського, я б навіть сказав, глобального значення, -­ відзначив Василик.

Що ж таке ці «Висячі сади Семіраміди?» Сади Семіраміди ­- одне з семи Чудес світу, свого часу розташоване у Вавилоні посеред безплідної пустелі. В архітектурному плані ці сади складали піраміду із чотирьох ярусів, що підтримувались колонами заввишки до 25 метрів. На кожній із платформ росли дерева, чагарники та виноградні лози.

Ідея вирощування садів Семіраміди хвилювала Вадима Івановича ще з часів школярства. Відтоді він не полишав надій розгадати цю таємницю. Згодом він таки зумів це зробити.

Як розповідав сам художник, одного разу йому наснилася сама цариця Семіраміда. Вона ж і відкрила митцю секрет вирощування названих в її честь садів. Ця подія, по­перше, надихнула Вадима Баралюка на створення цілої серії живописних полотен. А по­друге, допомогла йому отримати міжнародний патент на так зване «Ґрунтове зрошення», завдяки якому, на його думку, і поливались легендарні сади.

Організацією виставки робіт Вадима Баралюка спільно із Криворізькою організацією Національної спілки журналістів України займалась громадська організація «Культурна місія». Голова організації -­ відомий криворізький журналіст, редактор та режисер Степан Калинюк.

В минулому він був особисто знайомий з Вадимом Баралюком і навіть мав честь працювати з ним над кількома спільними проектами. Свого приятеля Степан Калинюк згадує як талановитого художника, кінорежисера та письменника.

- Мені пощастило особисто знати Вадима Баралюка, співпрацювати з ним, дружити. Він був людиною, яка дуже любила не тільки свою справу, але й наше місто. За що би він не брався, він робив це з великою любов’ю. За фахом Вадим Іванович був інженером­електромеханіком. Фахову освіту здобув у стінах Криворізького гірничорудного інституту (тепер КНУ).

Після закінчення вишу Вадим Іванович за направленням працював на Донбасі, а згодом подався на Урал, звідки була його дружина. Перебуваючи на чужині, він перекваліфікувався і став кінематографістом, -­ розповів журналіст.

- Коли ж Вадим Баралюк повернувся до Кривого Рогу, він добре володів кінокамерою і прийомами зйомки. На кінематографічній ниві Баралюк працював понад двадцять років.

За цей час він зняв 217 фільмів, більша частина котрих була присвячена Кривому Рогу, -­ розповів Степан Петрович. -­ З художником мене познайомив мій колега, кіно­ телерепортер Юрій Іванов.

- Знайомство з метром вразило мене настільки, що я запропонував йому співпрацю у фільмі, присвяченому 65­річчю підприємства «Криворіжсталь». Тоді я попросив його написати сценарій до фільму.

Відзнята кінострічка отримала назву «Сузір’я сталевого лева» і була гарно сприйнята українським глядачем. Коли ми знімали для телеканалу «УТ­1» годинний телефільм «Місто над Саксаганню», присвячений Кривому Рогу, Вадим Іванович теж був нашим радником і консультантом, -­ поділився спогадами Калинюк.

Окремої уваги заслуговує письменницька кар’єра Вадима Баралюка. Свого часу наш земляк написав такі відомі дитячі книги, як «Пригоди мальованого чоловічка Дальта» й «Пригоди Дімки Димова та його друзів».

Сюжет останньої книжки був присвячений дитячій кіностудії, створеній на базі української загальноосвітньої школи. І, до речі, за цим принципом у криворізькій школі №85 був створений кіногурток, який і досі успішно працює.

Владислав ВОЛОБОЕВ