Допоможемо ЗСУ

3-4У перші дні повномасштабної війни криворіжець Дмитро Синиця пішов в армію добровольцем. До війни чоловік працював підривником на шахті. Цей факт і визначив його майбутню військово­облікову спеціальність. В армії Дмитро приміряв на себе роль сапера батальйону розмінування Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Під час війни чоловік служив у деокупованих районах Чернігівської області.

Через рік та вісім місяців його демобілізували. Але й після повернення до цивільного життя Дмитро не припинив допомагати армії, і на початку грудня минулого року заснував неприбутковий благодійний фонд «Знешкодження». Фонд надає різноманітну допомогу українським військовослужбовцям. Щоб наші бійці виконували бойові завдання більш ефективно та максимально були забезпечені всім необхідним.

Детальніше: Допоможемо ЗСУ

ЗА ДВА ГОДА СПЛЕЛИ БОЛЕЕ ТЫСЯЧИ МАСКИРОВОЧНЫХ СЕТЕЙ

3-1В последние два года у всех нас появилась одна общая цель - победить в этой проклятой войне. Чтобы приблизить победу, многие люди стали частью армии волонтёров.

Кто-то с первых же дней вой­ны стал донатить на ВСУ, а кто-то - делать буржуйки или окопные свечи, создавать самодельные паурбанки, собирать беспилотные летательные аппараты, плести маскировочные сети, готовить тушенку для наших защитников и т. д. и т. п.

Детальніше: ЗА ДВА ГОДА СПЛЕЛИ БОЛЕЕ ТЫСЯЧИ МАСКИРОВОЧНЫХ СЕТЕЙ

ПРОПАЛ БЕЗ ВЕСТИ

5-1По данным Международного комитета Красного Креста, во время войны в Украине пропали без вести 23 тысячи человек. Большая часть из них - военно­служащие.

Один из пропавших без вести - криворожанин Константин Якимов. Его семья уже три месяца не имеет о нем вестей.

Детальніше: ПРОПАЛ БЕЗ ВЕСТИ

Оксана Латанська: «Полон змінює військовослужбовців»

8-2Немає гіршої долі для українського військовослужбовця, ніж потрапити у ворожий полон. Оскільки російських військових важко назвати людьми в звичному розумінні цього слова, очікувати від них більш-менш людяного ставлення до військовополонених не доводиться.

У психіці людини, яка довгий час перебуває у ворожому полоні, відбуваються незворотні зміни, тому українське суспільство має робити все можливе для того, щоб якомога швидше повернути наших бійців додому. У цьому впевнена Оксана Латанська, голова громадської організації «Сталева гвардія КР», що опікується військовими, яких вдалося витягнути з російського полону, та родичами полонених воїнів.

Детальніше: Оксана Латанська: «Полон змінює військовослужбовців»

Дмитрий Синица:«Основная задача нашего Фонда - помощь сапёрам»

3-1В первые дни полномасштабной войны криворожанин Дмитрий Синица пошёл в армию добровольцем. До войны мужчина работал взрывником на одной из шахт. Этот факт и определил его будущую военно­учётную специальность. В армии он примерил на себя роль сапёра батальона разминирования государственной специальной службы транспорта Министерства обороны Украины.

Во время войны Дмитрий нёс службу в деоккупированных районах Черниговской области. Несмотря на то что под оккупацией Черниговщина находилась чуть больше месяца, мины, которые орки оставили после себя, до сих пор покрывают тамошний чернозем.

Детальніше: Дмитрий Синица:«Основная задача нашего Фонда - помощь сапёрам»