Рятувальники під обстрілами: як працює ДСНС Криворізького району під час воєнного стану

Незважаючи на постійні обстріли, працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Криворізькому районі невпинно виконують свої обов'язки, захищаючи життя та майно громадян.

Сьогодні, коли наш регіон переживає складні та небезпечні часи, рятувальники знаходяться на передовій боротьби не лише з пожежами та стихійними лихами, а й з наслідками бойових дій. Як проходять їхні робочі будні, з якими викликами вони стикаються щодня та що допомагає їм залишатися вірними присязі -­ про це ми поговорили з начальником Криворізького районного управління ДСНС Олегом Січкаруком.

­ Олегу Олександровичу, які підрозділи залучені у нашому місті для ліквідації наслідків ракетних ударів?

-У Криворізькому районі для ліквідації наслідків ракетних ударів залучаються декілька підрозділів, кожен з яких є окремою юридичною особою. Це, зокрема, третій та четвертий державні пожежно­рятувальні загони, які складаються з 15 підрозділів, що входять до складу Криворізького районного управління та є підрозділом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області. Також, за потреби, для ліквідації наслідків залучають державний воєнізований гірничо­рятувальний загін.

За необхідності нам на допомогу виїжджають пожежні команди з Лозуватської, Гречаноподівської, Софіївської та Девладівської громад. Крім того, підтримку надають пожежні команди, створені на Північному, Південному та Центральному ГЗК, а також КЗРК.

­ Чи виїжджають наші рятувальники за межі міста для допомоги своїм колегам в інших населених пунктах?

- Наші підрозділи неодноразово залучалися на Херсонський напрямок, особливо під час підтоплення після підриву Каховської ГЕС. У 2022-­2023 роках наші рятувальники виїжджали на допомогу колегам у Київській, Полтавській та Харківській областях. Також ми постійно залучаємося для підтримки у Нікопольському та Кам'янському районах.

­ Останнім часом кількість ракетних ударів по Кривому Рогу зросла. Розкажіть, як ви дієте при надходженні повідомлення про вибух, і від кого саме першими отримуєте інформацію?

- Перші повідомлення зазвичай надходять від місцевих жителів, які інформують про вибух та необхідність допомоги. Ми оперативно виїжджаємо на місце події і розгортаємо штаб, який координує дії всіх залучених підрозділів. Наш пріоритет ­ врятувати людей. Після цього зосереджуємося на ліквідації пожежі та збереженні матеріальних цінностей.

До початку повномасштабного вторгнення ми рідко стикалися з необхідністю розбору завалів, але зараз ми переймаємо досвід у гірничо­рятувальників, які мають великий досвід роботи в замкнутому просторі. Завдяки спільній роботі можемо швидше розбирати завали та рятувати постраждалих.

­ Які технології та обладнання ви використовуєте при ліквідації?

- Залежно від складності робіт ми залучаємо значну кількість особового складу та співпрацюємо з комунальними службами, які надають необхідну техніку: самоскиди, навантажувачі, крани ­- усе це дозволяє оперативніше ліквідовувати наслідки обстрілів. Спільно з комунальними службами ми швидше розбираємо завали, що є ключовим для порятунку людей.

На місце події рятувальники виїжджають на пожежних автоцистернах; у випадку пожеж на висоті застосовуємо автодрабини. При розборі завалів використовуємо гідравлічні, електричні та пневматичні інструменти. З 2022 року ми отримали значну кількість обладнання для порятунку життів завдяки гуманітарній допомозі, зокрема автомобілі, оснащені всім необхідним, що надає безпеку і постраждалим, і самим рятувальникам.

­ Розкажіть, будь ласка, яку підготовку проходять рятувальники? Як вони покращують свою кваліфікацію відповідно до сучасних умов?

- Щороку кожен працівник згідно із графіком проходить тренування для підвищення своєї кваліфікації. Наші рятувальники беруть участь у спеціалізованих тренінгах, які проводяться за участі Головного управління ДСНС та Червоного Хреста та інших організацій. Крім того, кожен рятувальник має навички з надання домедичної допомоги, щоб до приїзду «швидкої» надати постраждалим необхідну підтримку.

­ Якщо під час ліквідації наслідків обстрілу звучить повторний сигнал повітряної тривоги, які ваші дії? Ви зупиняєтеся чи продовжуєте розбір, незважаючи на загрозу?

­ Усе залежить від етапу рятувальних робіт. Пріоритет у роботі ­ врятувати людину, витягти її з­під завалів і надати необхідну допомогу. Якщо є постраждалі під завалами, ми робимо все можливе, щоб допомогти. Перед початком робіт керівник уточнює, де розташовані найближчі укриття, щоб у разі небезпеки швидко розмістити там особовий склад.

Зважаючи на загрозу повторних обстрілів, просимо правоохоронні органи не допускати цивільних до місця робіт. У разі повторного удару ми одразу отримуємо повідомлення та залишаємо небезпечну зону. Проте цього правила не завжди дотримуються громадяни, чим наражають себе на небезпеку.

­ Розбирати завали ­ дуже важка фізична робота, але не менш складною є її емоційна сторона. Як рятувальники оговтуються від емоційних потрясінь, чи потребують вони психологічної допомоги?

- З особовим складом підрозділів працює психолог, який проводить роботу після складних викликів. Регулярно організовуються тренінги безпосередньо в частині для підтримки емоційного стану рятувальників. Крім того, у нас діє програма реабілітації: працівникам надають відпочинок у санаторії, де вони можуть повноцінно відновитися після важких завдань.

­ Який з ракетних ударів вам запам'ятався найбільше і чому?

- Напевно, найбільше запам’ятався удар по дамбі Карачунівського водосховища. Декілька днів всі служби безперервно боролися з наслідками цього влучання, задіявши велику кількість людей. Увесь процес відбувався на моїх очах, ми постійно перебували в небезпеці через загрозу повторних обстрілів, тому потрібно було діяти швидко. Всі розуміли, що зволікання може призвести до масштабних руйнувань та загрози життю людей.

Поки частина рятувальників розбирала завали, інші на човнах евакуйовували людей, оскільки рівень води піднявся дуже швидко, і не всі встигли залишити свої домівки. Після того як вода спала, залишилися великі вирви від влучання ракет, і це видовище справило дуже сильне враження.

­ Останнім часом у нашому місті багато повідомлень про мінування. Які ваші дії при надходженні такої інформації?

- У нашому місті діє спеціальний загін, що включає три відділення піротехніків, а також відділення вибухотехніків, які належать до Національної поліції. Коли надходить сигнал про мінування, ми виїжджаємо на місце і піротехніки або вибухотехніки обстежують територію залежно від складності ситуації. Наші піротехніки також працюють у інших областях; одне з відділень зараз надає допомогу у Херсонській області, де займається розмінуванням територій.

Майже щодня у Криворізькому районі знаходять вибухонебезпечні предмети, особливо у Зеленодольській, Апостолівській та Грушівській громадах. Багато боєприпасів виявляють на полях у весняний та осінній періоди. При виявленні небезпечного предмета на місце виїжджають спеціально навчені фахівці, які ідентифікують тип предмета та вирішують, чи знешкодити його на місці або транспортувати на спеціальний майданчик для знищення.

­ Які поради ви можете дати криворіжцям для кращого захисту власного життя?

- Кожна ситуація -­ унікальна, і передбачити наслідки важко. Іноді ракетний удар відбувається за кілька метрів від будівлі, але не завдає серйозних руйнувань, а іноді ситуація зовсім інша. На сайті Головного управління ДСНС є багато рекомендацій, як діяти у різних випадках. Проте найважливіше -­ пам'ятати, що це ваше життя і саме від вас залежить його збереження.

Щоб захистити себе, потрібно обов’язково реагувати на повітряну тривогу. Мінімальні дії, які варто виконати під час тривоги, -­ це відійти подалі від вікон та дотримуватися правила «двох стін». Найкращий варіант ­- спуститися в укриття.

Андрій СТУЛІЙ

06.11.2024