ВІН ВОЮВАВ ЗА МИРНЕ НЕБО
Дубина Іван Васильович мій прадідусь. Він народився в селі Всесвятському Дніпропетровської області в 1927 році.
Іван Васильович служив у армії сім років з 1944-го по 1951-й. У 1945 році воював з Японією. Йому присвоєно воїнське звання «старшина танкових військ». Служив у 34-му окремому експлуатаційному полку.
Прадідусь Іван брав участь в обороні фортеці Порт-Артур. За період війни йому довелось двічі горіти в бойових машинах. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією».
У селі Всесвятському в центрі майдану односельці встановили меморіальний комплекс, на якому названі поіменно і мертві, і живі, ті, хто в роки навали боронив Батьківщину. Є там ім,я і мого прадідуся Івана.
Після повернення з армії Іван Васильович працював бурильником на шахті «Центральна». У газеті «Червоний гірник» писали про високі показники його роботи - 225% від плану. Портрет мого прадідуся Івана тривалий час знаходився на міській дошці пошани. Івана Васильовича нагородили медаллю «За трудову доблесть», а з 1961 року обрали депутатом Верховної Ради країни.
На жаль, прадідусь помер до мого народження. Але нам, його нащадкам, лишилася світла пам’ять про працьовитого, хороброго, доброго чоловіка. Іван Васильович був одним із тих, хто виборював мирне небо над нашими головами.
Ксенія Мелкумова