Все почалося зі скандалу на пошті
Минулої середи, 14 серпня, в 53-му поштовому відділенні (44-й квартал) містянин влаштував скандал: він вимагав, щоб листоноша віддала йому пенсію його дружини.
Листоноші на місці вже не було - вона пішла розносити пенсії. Але навіть якби і була, гроші цьому чоловікові все одно не віддала б. Адже пенсію на пошті виплачують виключно тим, кому вона призначена - з рук в руки. Якщо ж людина не може отримати її особисто, вона повинна оформити на когось нотаріально завірену довіреність.
Довіреності в чоловіка не було. Були лише документи його дружини Вікторії Федоріної. Вважаючи, що на пошті порушують її права на отримання пенсії, він викликав поліцію. Поліцейські приїхали, але, розібравшись, не стали вживати жодних заходів, оскільки нічого протизаконного в цій ситуації не побачили.
Захисти себе сама
У світі, який останні роки постійно випробовує нас на міцність, поняття безпеки набуло зовсім іншого змісту. Особливо для жінок. Війна, тривоги, переїзди, життя між сиренами - усе це навчило нас бути уважнішими, зібраними, але водночас ще більше оголило вразливі місця.
Саме тому в Кривому Розі з’явився новий важливий проєкт - «Стійкість», курси жіночої самооборони, які реалізуються за підтримки міжнародного благодійного фонду Nova Ukraine. Це не просто тренування чи фізичні вправи це можливість відчути себе захищеною, навчитися діяти в стресових ситуаціях, повернути контроль, коли здається, що його немає.
Володимир Казаков:«Іноді на нас дивляться, як на прибульців»
Незважаючи на повномасштабну війну, українці продовжують ходити в походи. Тим паче, що ті локації, які були популярними завжди, відкриті й наразі. В основному, це центр і захід України. Тобто там, де більш-менш безпечно.
За словами краєзнавця, гіда та завідувача кафедри туризму та економіки Криворізького педагогічного університету Володимира Казакова, внутрішній туризм перестав бути тільки відпочинком чи перевіркою власних сил. Це - зайвий спосіб пізнання національної культури та історії. Про це і поговоримо з науковцем.
Детальніше: Володимир Казаков:«Іноді на нас дивляться, як на прибульців»
Спека спалює. Та ще й сарана прийшла
Коли ви востаннє виїжджали за місто? Не в торговий центр на трасі, а по-справжньому - туди, де закінчується асфальт, де пилюка, акації й дороги між селами, а за вікном - безкраї поля. Ще кілька років тому серце раділо від тих краєвидів. Особливо в липні - саме тоді квітнуть соняхи. Кілометри золотих квітів, як розсипане сонце на землі. Мирний, літній, родючий спокій.
Але цього літа - тиша інша. Тривожна.
Замість звичних «великих жовтих сонць» - лише мляві, дрібні зеленкувато-чорні плями. Ніякої гордої висоти, ніяких яскравих барв. У кращому випадку - капелюшки розміром із чайне блюдце. А частіше - нічого. Просто висушена стеблина й пусте поле.
Система захисту
У Кривому Розі відбувся форум із розвитку сімейних форм виховання дітей. Говорили про вже реалізовані ініціативи та нові можливості для того, щоб діти зростали в умовах сім'ї, а не інтернатів. У Кривому Розі проживає понад 300 усиновлених дітей, понад тисячу дітей, які ви- ховуються під опікою, а та- кож близько двох сотень вихованців прийомних сімей
та дитячих будинків сімейного типу.
Крім цього наше місто стало домівкою для 117 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які разом зі своїми опікунами та прийомними батьками евакуювалися з 9 областей України.