Священик
Є такі люди, що залишаються в країні, незважаючи на всі небезпеки нашого сучасного життя.
Роман Бацвін переїхав до Криворізького району з іншого регіону країни ще задовго до початку АТО. Строкову військову службу проходив у Прикарпатському окрузі на посаді механіка-водія. Потім закінчив духовну семінарію. У ДТП (не з його вини) отримав пошкодження, які привели до інвалідності. Зараз він настоятель Свято-Миколаївського храму, який був збудований у XVIII сторіччі. На теперішній час від старої будівлі залишилися лише позначені відповідною табличкою музейні експонати під склом, що виставлені поблизу колишнього будинку священника, де і провадить службу Божу Роман Бацвін.
Кривий Ріг - кузня поліцейських кадрів
1 вересня у Кривому Розі відкрився унікальний ліцей безпекового спрямування та національнопатріотичного виховання Міністерства внутрішніх справ України. Він діятиме на базі Донецького державного університету внутрішніх справ, який ще у 2014 році знайшов прихисток у нашому місті.
На урочистостях юних ліцеїстів, які вперше отримали свої погони та шеврони, привітали голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнека, представники поліції, ДСНС, командири військових частин ЗСУ та НГУ. До Кривого Рогу з’їхалися юнаки й дівчата з 12 регіонів України. Протягом двох років навчання вони здобуватимуть знання та спеціальну підготовку, що стане перевагою при вступі до вишів СБУ, ЗСУ, ДСНС чи Національної поліції.
Як мешканці будинку залишилися без централізованого опалення
З настанням осені все більше і більше криворіжців активізуються в боротьбі за свої права в області житлово-комунального господарства. Уже зібрано врожай на дачах, законсервовано все, що було можливо, і спущено в погріб, дні стають коротшими, а ночі - холоднішими… Загалом, настала пора розібратися з тим, як ми будемо жити взимку.
А жити будемо погано. Незважаючи на активні роботи із заміни труб «Криворіжтеплоцентраллю», ніхто не дасть гарантії, що саме ваш будинок буде з опаленням. Тому що труб потрібно міняти сотні кілометрів, а замінено в рази менше.
Люди далекоглядні вирішили більше свої нерви не витрачати і розлучитися з теплоцентраллю поанглійськи: не сварячись, але голосно грюкнувши дверима. Проте дозволити собі таке можуть тільки об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, тому що лише їхні члени можуть самі приймати рішення не тільки, на що саме їм витрачати гроші, які вони платять за утримання будинку, але й куди їм входити і звідки виходити. З керуючими компаніями, які обслуговують наші будинки, такого не вийде.
Детальніше: Як мешканці будинку залишилися без централізованого опалення
НЕ СОРОМНО?
1 вересня світ відзначив 86-ту річницю від початку Другої світової війни. Страшної війни, під час якої загинули понад 28 мільйонів жителів СРСР, до складу якого тоді входила й Україна.
Саме українці зробили один із найбільших внесків у перемогу над гітлерівською Німеччиною. І серед тих, хто загинули на полі бою, були знищені в концтаборах чи загинули під час бомбардувань, були сотні тисяч українців.
Нацизм був і залишається величезним злом. Низький уклін нашим героїчним предкам, які змогли його перемогти. У жилах нинішніх героїв, які захищають нашу Батьківщину сьогодні, тече їхня кров, і тому перемогти їх теж неможливо.
НЕБЕЗПЕКА ПІД ВІКНОМ
У кожного двору є своя історія. У когось - це дитячий сміх і зелені алеї, у когось - старі дерева, які пам’ятають ще ті часи, коли тут лише будувалися перші будинки. Але іноді те, що мало б бути окрасою двору, перетворюється на загрозу. Саме так сталося на вулиці Василя Сліпака (колишня Малиновського), де вже кілька років поспіль мешканка старого будинку Катерина Діденко живе під тінню небезпеки, бо сухе дерево у будь-який момент може розбити їй вікно (на фото).
Катерина Максимівна - людина з непростою долею. Вона ліквідатор аварії на ЧАЕС, інвалід, яка віддала своє здоров’я заради країни. А тепер, на схилі літ, залишилася сам на сам із проблемою, яка щодня тривожить її спокій. Жінка мешкає тут уже 66 років і добре пам’ятає, як колись садили ті тополі. Тоді вони були молодими та сильними, а нині перетворилися на висохлі гіганти.