«МИ ЗАМЕРЗАЄМО»

Чим холодніше, тим дедалі менше світла дають криворіжцям. Минулого тижня його почали подавати лише на півтори­дві години вдень і стільки ж -­ уночі. Цього часу не вистачає ні на що: ні зарядити павербанк чи світлодіодні лампи, ні нагріти воду у водонагрівачі, щоб помитися, ні випрати, ні приготувати їжу (у кого плити електричні, а не газові).

Але найгірше тим, у кого немає централізованого опалення, а є індивідуальне, яке напряму залежить від того, чи є світло. Погодьтеся, обігріти за ті кілька годин, коли є електроенергія, увесь будинок або квартиру ­- нереально.

У селищі Окунівка, що в Покровському районі міста, саме така система опалення. Кореспонденти «Пульсу» приїхали сюди на прохання місцевих жителів, які опинилися на межі виживання.

-­ У нашому селищі спочатку було заплановане лише індивідуальне опалення, ­ розповідає місцева старожилка Ганна Іванко. ­ Земельні ділянки тут почали видавати в 1954 році для працівників 20-­ї автобази. Люди почали будуватися, а для опалення своїх будинків використовували дрова й вугілля. Згодом стали встановлювати котли, що працюють на електроенергії. Зараз, коли електрики немає, у всіх нас немає й опалення. Температура в будинках не піднімається вище 7 градусів. Особливо важко літнім, малорухомим людям: вони замерзають у власних домівках.

І це справді так. 9 лютого, коли ми приїхали в Окунівку, стовпчик термометра на вулиці опустився нижче 12 градусів морозу, а в будинках місцевих жителів він не піднімався вище 5­-7 градусів тепла. Якщо ти не молода людина й ледве ходиш, то можна й замерзнути.

-­ Ось тут зібралися жителі нашого селища. Усі ми ­ громадяни України, які не виїхали за кордон, а живуть тут, працюють заради перемоги, сплачують військовий податок, багато хто допомагає армії як волонтери. Є серед нас і ті, в кого родичі зараз на фронті, ­- продов­жила Ганна Леонідівна. ­- Ми запросили вас, кореспондентів «Пульсу», із великою надією, що нас почують. Що нам не доведеться виходити й перекривати дорогу, як це робили в неділю, 8 лютого, люди біля Саксаганського райвиконкому, і їм, до речі, того ж дня дали світло.

­- Ми розуміємо, що запроваджені стабілізаційні відключення світла, але з кожним днем вони стають дедалі довшими, ­- каже ще один місцевий житель Віктор Мельник. -­ У нашому селищі люди дуже сильно страждають через це, бо котли не працюють, опалення немає. Електричні насоси згоріли. Люди мерзнуть. А якби нам увімкнули світло, ми могли б не просто споживати електроенергію, яка в країні в гострому дефіциті, а забезпечувати нею себе самі й навіть генерувати її. У нашому селищі є 12 сонячних електростанцій (СЕС, або, як кажуть у народі, сонячні панелі), які можуть це робити. Ми не будемо брати електроенергію в ДТЕК, навпаки -­ будемо виробляти свою.

Довідка. СЕС -­ це системи, що перетворюють сонячне світло на електроенергію за допомогою фотоелектричних модулів. Вони бувають мережевими (працюють у зв’язці з центральною мережею, надлишки можна продавати), автономними (повністю незалежні, з акумуляторами) та гібридними (поєднують обидва типи). Сонячні панелі генерують постійний струм, який інвертор перетворює на змінний для побутових потреб, забезпечуючи енергонезалежність і скорочення витрат.

В Окунівці всі СЕС ­ мережеві, тобто без електроенергії працювати не можуть.

-­ Поруч із нами стоять багатоповерхові будинки (вул. Лисяка), і їх від світла не відключають ніколи, ­ продовжує Віктор Іванович. ­- Дві нижні вулиці в нашій Окунівці теж постійно зі світлом. А от наші вулиці, які можуть забезпечувати себе електроенергією самі, постійно без елект­рики. Чому на тих вулицях світло є, а в нас люди мерзнуть? Ми зверталися до ДТЕК електронною поштою, але не отримали жодної відповіді. Ходили в електромережі на КРЕС, але там немає прийому громадян. Туди й додзвонитися складно, а вже потрапити на особистий прийом ­ просто неможливо. ДТЕК потрібно змінити підхід до відключення електроенергії. Не можна підходити до цього за загальними принципами. Потрібно враховувати, що в держсекторі, коли світло вимикають, опалення є, а в приватному секторі, де гріються за допомогою котлів, його немає.

­- Шмигаль сказав, що не можна відключати світло тим, у кого немає опалення, -­ говорить Ганна Іванко. ­ У нас його немає, тоді чому нам вимикають світло?

Одна з жінок дістала звернення мешканців Окунівки, яке було написане й надіслане до ДТЕК два тижні тому -­ 26 січня. Публікуємо його повністю:

«Керівнику «ДТЕК Дніпровські електромережі» від мешканців Покровського району міста Кривий Ріг.

Шановний пане! Ми, мешканці вулиць Зореносна, П’ятихатська і Стадіонна Покровського району міста Кривий Ріг, звертаємося до Вас з проханням переглянути графіки вимкнення світла «6.2».

В переважну більшість будинків нашого приватного сектора опалення подається за допомогою електрокотлів. Якщо немає світла, котли не працюють. Через складні погодні умови й довготривалу відсутність світла (останніми днями ­ по 14, а то й 19 годин на добу) температура в домівках не перевищує + 6 ­ +10 градусів. При подачі електроенергії протягом 2­3 годин на добу неможливо обігріти житло.

Мешканці нашого сектора ­ люди переважно похилого віку і сім’ї з малими дітьми. У багатьох почалися проблеми зі здоров’ям. Є навіть випадки запалення легенів.

Часто графіки вимкнення світла не діють, у зв’язку з чим перепади напруги при увімкненні електроенергії виводять з ладу побутові прилади.

Не зовсім правильним у розподілі електроенергії видається й той факт, що поряд з нашим сектором у п’яти­ і дев’ятиповерхових будинках світло не вимикають зовсім. А тому мешканці цих будинків і зі світлом, і з теплом. Ми ж не маємо можливості навіть обігрітися, коли надворі ­6 ­ ­9 градусів.

Незрозуміло також, чому світло вимикають лише на трьох вулицях нашого сектора ­ Зореносній, П’ятихатській і Стадіонній, а вулиці Ладозька й Новобудов ­ завжди з електроенергією.

Слід зауважити, що на вулицях, де вимикають світло, є сонячні панелі, підключені до електромережі, й готові до розподілу електроенергії в будинки сектора.

Зважаючи на вище сказане, просимо Вас якнайшвидше переглянути питання графіків вимкнення світла «6.2» у будинках на вулицях Зореносна, П’ятихатська і Стадіонна, й справедливого розподілу електроенергії для нашого приватного сектора».

­- Ви розумієте, люди мерзнуть у власних домівках, ­- крикнув хтось із присутніх. -­ Ми дожили до того, що вмикаємо плиту, кладемо на неї цеглину й таким чином намагаємося хоч трохи зігрітися. Ми не хочемо, щоб відключали всі ті будинки, які поруч із нами й цілодобово світяться. Ми хочемо справедливості. Якщо ті будинки завжди зі світлом, тоді й нас можна не відключати ­- технічна можливість для цього є.

­- Ось наш трансформатор, ­- показує нам на велику залізну будку місцевий мешканець Олександр Суслич. -­ Якби його не відключали, ми б і себе забезпечували електроенергією, і генерували її. За допомогою «Пульсу» ми хочемо донести це до ДТЕК. Бо на підприємстві нас не хочуть чути.

Олена ЧернІчкіна

11.02.2026