Прем’єр­-міністр Денис Шмигаль повідомив на засіданні уряду, що нині в Україні понад 99% житлового фонду ­ з опаленням. На 96% підключено дитячі садки та медичні заклади. На 95% ­ школи. Але є дві області, де відсоток підключення суттєво менший -­ це Одещина та Херсонщина. Опалення там не надавали, бо надворі було тепло. Але до кінця тижня обіцяють дати.

Дніпропетровщину і, зокрема, рідне місто президента України, Шмигаль чомусь у числі неопалюваних не назвав. Хоча половина Кривого Рогу досі сидить без тепла, і не виключено, що продовжуватиме сидіти всю зиму. Так би мовити, зіграємо в гру на виживання: хто не здох, той вижив.

Нещодавно до «Пульсу» дзвонив читач з Інгульця, з вулиці Седнєва. Благав нас попросити тепловиків, щоб ті запустили опалення в його будинок. Ми пояснили, що самі і на роботі, і вдома сидимо вдягнені, бо нема опалення. Тож допомогти йому не можемо. А він… мало не заплакав. Сказав, що у нього дружина -­ лежача хвора, і їй дуже важко перебувати у холоді. Звичайно, це жахливо, коли людина сама не може дійти до туалету. Причому чим холодніше, тим частіше вона хоче в туалет. І тоді жоден памперс не допоможе протриматися сухим понад чотири години.

Те саме стосується і маленьких дітей. Для них холод ­ ще гірший, ніж для людей похилого віку. Літні люди, так би мовити, вже віджили своє, а у цих малюків ще все життя попереду. А якщо й світло почнуть вимикати, то вирости здоровими, без хронічного циститу чи бронхіту, їм навряд чи вдасться.

Колапс з опалювальною системою у Кривому Розі стався ще минулої зими у зв’язку з поривами труб по всьому місту. Влітку проблему вирішено не було: не допоміг і Дитячий фонд ООН, який надавав допомогу не дітям, а теплоцентралі. А саме ­ труби. Але труб дали мало, міняти їх не було кому, бо на підприємстві гостра нестача спеціалістів, тому й зробили небагато.

Коли Шмигаль звітував про майже стовідсотковий запуск опалення в Україні, у Кривому Розі теплоцентраль навіть половину з шести своїх котелень не запустила. Наприклад, ту, що на мікрорайоні Гірницький (на фото). Точніше, її запустили, але вода ринула з усіх дірок у трубах, які там є. Минулого тижня наче щось зробити на території тієї котельні вдалося, і навіть частково подали теплоносій у житлові будинки, але далеко не в усі. Чому? Та тому, що і на теплотрасі пориви, і в підвалах будинків.

Один із постійних читачів «Пульсу», який був комісований з фронту у зв’язку з інвалідністю (а йшов він на війну добровольцем і воював у гарячих точках півтора року), зателефонував нам учора і сказав:

- Я отримав інвалідність, бо захворів на запалення легенів, коли тиждень спав в окопі за температури мінус 10 ­12 градусів. І я не думав, що, і повернувшись додому, мерзнутиму у власній квартирі.

Олена Чернічкіна