Бачу світ здоровими очима
У період активного росту і розвитку дитячого організму, існують пікові моменти, в які відбуваються значні зміни органів зору. У ці відповідальні періоди можуть відбуватися збої, які провокують появу і розвиток певних проблем зі здоров’ям очей. Важливо не пропустити час, коли можна скорегувати ці процеси, щоб людина увійшла в доросле життя зі здоровими і зміцнілими органами зору.
Над цим працюють дитячі офтальмологи, які роблять все, аби дитина відчувала себе комфортно. Я спілкуюся з кандидатом медичних наук, завідувачем дитячим офтальмологічним відділенням Криворізької філії КП «Дніпропетровська обласна офтальмологічна клінічна лікарня» В‘ячеславом Мазуром. Він розповідає про всі нюанси і особливості своєї професії.
- В‘ячеславе Петровичу, чи вистачає зараз роботи у лікарів по зору?
- Запевняю вас, в наш час дитячі офтальмологи ніколи не залишаться без роботи. Причина цьому повна діджиталізація. Всю інформацію дорослі і діти зараз отримують в електронному вигляді. Одна справа книги, а інша - численні гаджети.
Вони, маючі як малі, так і великі розміри, частіше приводять до зорового перенавантаження ще не сформованих очей у дітей. В результаті це призводить до порушення рефракції. Тобто знижають гостроту зору у дітей і поширюють запальні процеси.
При цьому запальні процеси мають свою циклічність, і зниження гостроти зору не зменшується.
Більше проблем з гостроти зору мають набутий характер. У відсотковому співвідношенні це приблизно 70%. А інші відсотки - це вродженні проблеми, які призводять до зниження гостроти зору.
-З якою проблемою частіше до вас звертаються маленькі пацієнти та їх батьки?
-До нас діти приходять з різноманітною патологією. Все це потребує хірургічного, або апаратного (стимулюючого) лікування гостроти зору. Хірургічне лікування з вадами зору це, в основному, косоокість. Вона оперується в середньому, коли пацієнту виповнюється 5-6 років.
Операція проходить під загальним наркозом. Це робиться для того, щоб дитина нічого не відчувала і не знала, що з нею роблять. Стаціонарне лікування проходить в межах трьох днів, не більше. Потім ми пацієнта відпускаємо додому. З численними рекомендаціями та обмеженнями.
А ось апаратне лікування, до якого входить підтримуюча чи стимулююча терапія, проходить близько 10 днів. Відбувається це в умовах стаціонару, коли батьки привозять дітей, залишають їх на дві години, а потім знову забирають додому. Так легше для дитини, аби не травмувати її психіку.
Якщо це медикаментозне лікування, то воно проходить з застосуванням крапель, пігулок або вітамінів. Все це пацієнт може приймати у домашніх умовах.
Загалом, в місяць через наш стаціонар проходить близько сімдесяти юних пацієнтів.
- Чи багато випадків травм очей, які сталися у побуті?
- Побутових травм зараз небагато. Таких випадків один-два на рік. В основному, це проникаючі поранення. Внаслідок необережного поводження, наприклад, з виделкою, чи з іншими ріжучими предметами.
Наприклад, у нас була трирічна пацієнтка. Так ось, вона бігала з кульковою ручкою по кімнаті. Впала і випадково пробила собі повіко. На щастя, в око ручка не зайшла.
Ми під наркозом видалили сторонній предмет, зашили повіку і все завершилося добре. Були випадки, коли діти отримували травми очей, підпалюючи новорічні петарди.
- В‘ячеславе Петровичу , у якому віці слід уважно придивлятися до дитини, чи має вона хороший зір?
-Якщо дитині немає трьох років, якість зору без спеціаліста визначити неможливо. Бажано придивлятися тоді, коли дитині виповниться півроку. Адже до цього періоду діти майже весь час сплять.
А ось після шести місяців я раджу батькам звернутися до лікаря-офтальмолога за направленням сімейного педіатра. Спеціаліст відразу зможе визначити, чи є якісь проблеми в будові ока, які можуть призвести до зменшення гостроти зору. Якщо все гаразд, то раджу раз на рік, з профілактичною метою, відвідувати лікаря.
- А у 3-4 роки можна у дитини перевірити гостроту зору?
-Часта помилка батьків: вони говорять, що дитина не скаржилася на поганий зір. Чому нервувати тоді з цього приводу? Але, якщо дитина з народження бачить на 10%, вона не розуміє, як можна бачити на всі 100.
Тому вона і не говорить батькам, що недобачає. В іншому випадку, якщо дитина усвідомлює, що в неї щось не так з якістю зору, то може про це не говорити взагалі. Тільки б у неї не забрали гаджет.
Буває так, що у дитини ми виявляємо втому очей і все. Ми надали інструкцію до ліків, які необхідно приймати, і у дитини повертається стовідсоткова гострота зору. А коли це все робиться невчасно, то втома очей може перерости у захворювання. І тоді без окулярів чи контактних лінз у подальшому не обійтися.
І це майже на все життя. Тому бажано батькам спокійно спілкуватися з дітьми і пояснювати, чому не можна весь час проводити в інформаційному полі.
- Тобто вся справа у гаджетах, якщо це не патологія?
- Так, але і тут існують певні нюанси. Все повинно бути контрольовано, дозовано. І ще кілька основних порад. Чим менше розмір екрану, тим більше напружуються очі. Якщо це мобільний телефон, хвилин 20 дивимося, 10 хвилин - перерва.
Якщо телевізор, 40 хвилин дивимося, 10 - перерва.
І обов‘язково при цьому необхідно робити невеликі вправи. Наприклад, обертати очі по годинниковій стрілці і навпаки. Вистачить п‘яти хвилин, аби прийти до норми і заспокоїти очі.
- Хто може виписати окуляри пацієнту?
- Рецепт повинен виписати оптометрист, який має юридичне право проводити огляд і виписувати окуляри. Чи офтальмолог. А ось форму оправи обирає сам пацієнт.
- До вас дитину може направити лікарпедіатр. А бувають випадки, коли ви направляєте пацієнта до лікаря іншої спеціалізації?
- Незважаючи на те, що офтальмологія - це абсолютно самостійна галузь медицини, що займається патологією ока, лікар-офтальмолог в своїй роботі напряму пов'язаний з іншими фахівцями-медиками.
Порушення зору може бути супутнім симптомом захворювання, яке перебуває в компетенції іншого фахівця.
Проблеми із зором можуть сигналізувати про порушення здоров'я в напрямку ендокринології, алергології чи неврології. І ми тоді радимо батькам звернутися до цих спеціалістів. Звичайно, в мене були такі випадки.
- Поради батькам від офтальмолога.
- Перебування дитини на свіжому повітрі до двох годин, в світлий час доби. Постійний контроль з боку батьків за зоровим навантаженням дитини, правильне харчування, з врахуванням всіх потреб. І звичайно, прийом вітамінів, яких зараз безліч.
- Якими унікальними операціями може похвалитися Кривий Ріг?
- Переважно ми робимо операції, які пов‘язані з гостротою зору і порушенням роботи очей. Відносно ноу-хау, то в нас є те, чого немає в області.
Ми робимо операції по атиповій косоокості методом електростимуляції. Таке лікування потребує саме фізіотерапевтичного, а не хірургічного втручання. Це достатньо ефективно.
Як результат - очі у дитини стоять рівно, тим самим ми отримуємо гарний косметичний ефект. А на додаток поліпшується гострота зору.
До лікування входять 4 курси по 10 днів. З інтервалом у 4-6 місяців. До речі, всі операції проходять за рахунок НСЗУ.
До нас приїжджають лікуватися з Дніпра і завжди залишаються задоволеними.
- Ви отримуєте задоволення від того, що від вас маленький пацієнт йде здоровим?
- Найбільше задоволення я отримую від емоцій батьків, чиї малюки ще навіть не розмовляють. Їх щасливі обличчя багато про що говорять.
Вони радіють результату щиро, і я відчуваю, як втома перетворюється на радість від того, що комусь трохи покращив життя, на яке маленький пацієнт тепер може дивитися здоровими очима. І це додає сил рухатися далі.
Єгор Добридень