Загартовані вогнем і випробувані війною
Громадській організації «Опора» офіційно виповнився один рік. Але це лише офіційно. «Опора» почала формуватися в перші дні повномасштабної війни - тоді ніхто не думав про статути чи печатки. Тоді криворізькі активісти просто згуртувалися, щоб урятувати свою країну, допомогти армії та підтримати цивільних, які опинилися в епіцентрі біди.
Керівник організації Віктор Зінченко в розмові з кореспондентом «Пульсу» наголошує: основне завдання членів організації - підтримка переселенців. Активісти «Опори» допомагають їм із пошуком житла, забезпечують продуктами, сприяють у працевлаштуванні. Це допомагає людям знайти опору в житті та почати все спочатку, відчуваючи реальну підтримку суспільства.
Із найдешевшого перетворився на найдорожчий ринок міста
Ось уже майже 20 років я їжджу на роботу на 44-й квартал. І давно вже зрозуміла, наскільки мені пощастило, що наша редакція знаходиться в північній частині міста, а не в південній. Тому що, коли робоче перевезення, я їду на роботу в напівпорожньому транспорті, тоді як ті, хто працює в іншому боці, «штурмують» маршрутки, тролейбуси й автобуси. Дорога з роботи додому - та сама історія.
Але є два будні дні - середа та п’ятниця, коли комунальний транспорт, що їде на північ, дорогою заповнюється пенсіонерами (хоча й не вщент). Вони їдуть на ринок, що «на двадцятому». Чому вони туди їдуть, адже зараз чи не в кожному будинку є магазин? Найімовірніше - за звичкою. Адже колись давно цей ринок був колгоспним, і сюди привозили екологічно чисту продукцію із сіл. І торгували нею самі селяни. Усі продукти були смачними й дешевими, тому сюди й їхали люди з усього міста, як зараз їдуть на ринок у Довгинцевому.
Детальніше: Із найдешевшого перетворився на найдорожчий ринок міста
ЧОМУ «ШВИДКА» НЕ ЇДЕ НА ІНГУЛЕЦЬ
Мешканці Інгульця скаржаться на незадовільну роботу бригад екстреної медичної допомоги. Зокрема, наш читач Євген Петров розповів, що в березні у нього різко підвищився тиск. Дружина викликала «швидку», але чекали понад дві години й так і не дочекалися. У результаті приїхав син пенсіонерів і власним автомобілем відвіз батька до лікарні.
Кодекс поведінки, та до чого тут недопалки
Коли вигулюю собак на вулиці, завжди проходжу повз одну з фінансових установ, яка знаходиться на мікрорайоні Зарічний. Останні три дні став помічати одну неприємну тенденцію. На ганку банку стоїть молодий чоловік і палить. Очевидно, що він співробітник, адже на ньому видно всі упізнавальні атрибути цієї установи. Палить часто, хоча клієнтів всередині багато, через прозорі вікна це чудово проглядається.
Але привернуло мою увагу не це, хай палить, скільки треба. Насторожила велика купа недопалків, які були розкидані в хаотичному порядку біля ганку. Хотів зробити зауваження, але не встиг, молодий чоловік зайшов назад у приміщення. Попередньо кинувши недопалок на землю. Часу з’ясовувати з ним стосунки в мене не було, адже поспішав у справах.
Бізнес під час війни: коли закон не на боці підприємця
Наша сьогоднішня співрозмовниця - приватна підприємиця Тетяна Капітула. Вона - одна з багатьох українських ФОПів, які не змогли працювати в нинішніх умовах і були змушені ухвалити важке рішення закрити свій бізнес. Про те, що до цього призвело, ми і говоримо з нашою співрозмовницею.
Тетяно, розкажіть, коли ви почали займатися підприємницькою діяльністю і як виникла ідея відкрити заклад громадського харчування «Beer & Food»?
- Свій шлях приватного підприємця я розпочала в 2021 році. Це були послуги з надання юридичних консультацій, а також частково - бухгалтерські послуги. Але з початком повномасштабної війни мені довелося суттєво змінити свою діяльність, оскільки це призвело до втрати клієнтів і можливостей, які були раніше.
Детальніше: Бізнес під час війни: коли закон не на боці підприємця