Людина-епоха: Георгій Малахов

29 березня 2022 р. виповнюється 115 років від дня народження академіка, доктора технічних наук, професора Георгія Михайловича Малахова.

   Постать патріарха гірничої науки відома на Криворіжжі усім. Весь його життєвий шлях був якнайтісніше пов'язаний з гірництвом. Гірничий інженер за фахом, доктор технічних наук (1951 р.), професор (1953 р.), академік АН УРСР (1967 р.), нагороджений чисельними високими державними нагородами, в тому числі Лауреат Державної премії СРСР (1948 р.), Державної премії УРСР (1970 р.) та премії ім. В. Вернадського (1987 р.). Перебуваючи протягом 22 років на відповідальній посаді ректора Криворізького гірничорудного інституту (КГРІ), Георгій Михайлович продовжував плідну наукову діяльність і здобув найвище наукове звання академіка (1967 р.) Але цими маркерами життєвого шляху не обмежується біографія ректора­академіка.
   Він народився у родині залізничника 29 березня 1907 р. Початок змін у біографії майбутнього академіка був пов'язаний з його навчанням у Дніпропетровському гірничому інституті, яке він завершив у 1930 р. Відтоді молодий фахівець прямує до Кривого Рогу, і відтак його доля стає нерозривно пов'язана з Кривбасом.
   Спочатку Г. М. Малахов працює на виробництві, пройшовши шлях від начальника дільниці шахти до головного інженера тресту «Руда», який на той час об'єднував усі гірничі підприємства Криворізького регіону і на долю якого припадало до 55% видобутку залізної руди в Радянському Союзі. Потім виробничі успіхи Георгія Михайловича привели його до наукової ниви. В 1939 р. він почав працювати в академічній установі ­ науково­дослідному гірничорудному інституті. У цей час він починає досліджувати системи поверхово­змушеного обвалення при видобуванні залізних руд. Впровадження цієї розробки у виробництво довело її високу ефективність, за що у 1948 р. Малахову було присуджено Державну премію СРСР.
   З 1945 р. він прийшов працювати у КГРІ і впродовж 1945­1951 років завідував кафедрою «Розробки рудних копалин». З 1951 по 1973 рр. Георгій Михайлович працював на посаді ректора й став справжнім будівничим Криворізького гірничорудного інституту, вдихнувши в освітній процес свою енергію, завзятість та працелюбність.
   За роки його фахового керівництва КГРІ перетворився на потужний вищий навчальний заклад. Упродовж 22 років Г. Малахов проводив значну роботу з розвитку гірничої науки у навчальному закладі та зміцнення матеріально­технічної бази інституту, підготовки інженерних і наукових кадрів. Саме за його керівництва інститут приріс чотирма факультетами і отримав структуру, у якій стабільно існував понад 30­ти років: з його ініціативи у 1953 р. був створений геолого­збагачувальний факультет, у 1959 р. -­ будівельний, а у 1964 р. -­ електротехнічний і механіко­машинобудівний.
   Випуск гірничих інженерів з 89 у 1951 році збільшився до 1200 у 1973 році. Під його керівництвом знайшли свій подальший розвиток прикладні наукові дослідження, які суттєво допомогли гірничорудним підприємствам Кривбасу. Криворізький гірничорудний інститут став справжньою кузнею інженерних і наукових кадрів і значним науковим осередком, увійшовши у 1961 р. у п'ятірку найкращих вишів тогочасної України. Фото Г.М. Малахова газета «Радянська освіта» умістила під рубрикою «Маяки вищої освіти».
   За час своєї науково-­педагогічної роботи академік Г. Малахов підготував 15 докторів і 75 кандидатів наук. Серед його колишніх аспірантів ­ академіки В.Ф. Бизов, Ю.П. Капленко, П.Й. Федоренко, М.І. Дядечкін та ін. Саме тому Георгія Михайловича називають патріархом гірничої науки. Плідна наукова діяльність Г.М. Малахова знайшла відображення у 15 авторських свідоцтвах, 360 публікаціях і 27 монографіях. Про наукове довгожительство гірничого патріарха свідчить хронологія його наукових робіт: першу оприлюднено у 1932 р., останню ­- у 1987 р.
   З 1962 р. в інституті розпочалося навчання іноземних студентів. Г.М. Малахов мав досвід роботи за кордоном. У 1962 р. він прочитав курс лекцій для викладачів і студентів у гірничих коледжах при університетах у містах Глазго і Кемпборн у Великій Британії, а у 1967 і 1970 рр. - у гірничих коледжах міст Монреаль та Кінгстон у Канаді. Його фундаментальні праці переведено на німецьку, китайську, в'єтнамську та інші мови.
   В 1972 р. інститутська спільнота святкувала свій півстолітній ювілей. В контексті цього ректор був ініціатором створення музею історії КГРІ. Полишивши посаду ректора, академік Г.М. Малахов з 1973 р. працював в Академії наук УРСР. Колег він дивував не лише своїми знаннями, але й відмінною спортивною формою. Загальносоюзна газета з захопленням писала про науковця, який у 65 років успішно здав норми ГТО. Сумлінна багаторічна робота Г.М. Малахова була відмічена 4 орденами, 5 медалями, 3 нагрудними знаками «Шахтарської слави», відзнакою виконкому Криворізької міської ради «За заслуги перед містом». Місто віддячило своєму великому земляку, надавши йому звання Почесного громадянина м. Кривий Ріг.
   95 років славетного життя ректора Криворізького гірничорудного інституту сформували справжню епоху цієї людини, яка на будь­якій посаді залишалась, в першу чергу, Вчителем та Будівничим. І ми, університетська спільнота, щиро пишаємося тим, що сьогодні гідно наслідуємо здобутки творчої спадщини Георгія Малахова. На його честь розміщено пам'ятний знак на фасаді Гірничого червоного корпусу Криворізького національного університету.
   Тому, шановне студентство, коли в Україні засяє Перемога, ми зможемо повернутися до стін рідного університету та наживо побачити у залі музею історії пам'ятні речі, що будуть нагадувати нам про здобутки корифеїв університету. До лав яких щиро відносимо людину­-епоху -­ Георгія Малахова. Все буде Україна!!!

Олександр КАДОЛ,
старший викладач кафедри ПСГО КНУ