Сергій Колачевський: людина, яка змінила долю Кривого Рогу

4-4До 175-річчя з дня народження Сергія Колачевського клуб краєзнавців товариства ветеранів Тернівського району оголосив період із 12 січня по 12 лютого 2025 року «Місяцем доброти». Весь цей час в школах і гімназіях будуть проходити зустрічі, на яких фахівці розкажуть криворізькій молоді про життя Сергія Миколайовича та його внесок у розвиток Кривого Рогу. Завершиться подія урочистим концертом із врученням нагород та грамот.

Крім того, клуб краєзнавців виступив з ініціативою увічнити пам’ять Сергія Колачевського встановленням пам’ятника на його честь і присвоєння його імені одному з міських парків.

Але чому саме Колачевський? Чим він заслужив таку увагу? Тому, що він - людина, яка не просто побудувала рудник, а змінила життя тисяч криворіжців і залишила яскравий слід в історії нашого міста.

Підприємець й меценат

У 1890 році Сергій Колачевський одружився з Євгенією Розмаріцею, отримавши у посаг 400 десятин землі в районі села Веселі Терни. Уже через рік на цих землях було виявлено величезні поклади залізної руди, що стало початком «залізної лихоманки» у регіоні. Колачевський, взявши кредит у 1,5 мільйона марок, побудував рудник, який незабаром став найбільшим і найуспішнішим в регіоні.

Але він був не тільки успішним підприємцем, а й відомим меценатом. Він став першим підприємцем на Дніпропетровщині, який безкоштовно годував своїх робітників. Під час мобілізації чоловіків на війну він виплачував матеріальну допомогу їхнім родинам, щоб ті не залишалися без засобів до існування. Він побудував для своїх робітників будинки, школу, бібліотеку, лікарню, баню та їдальню, яка вечорами перетворювалася на театр.

Думка сучасників

4-7- Сергій Колачевський був великою людиною, - каже Тетяна Вонтовицька, заступниця голови Ради ветеранів Тернівського району й відповідальна за роботу з молоддю. - Його відкриття рудного родовища можна порівняти з відкриттям Поля. Він також був відомим хірургом, який першим провів операцію з резекції шлунка. Все своє майно, а це 30 мільйонів золотих рублів, він залишив Кривому Рогу, тоді як його родині дісталося лише 600 тисяч. Він хотів, щоб наше місто і далі розвивалося, а кошти, які він йому згодом залишить як спадок, були витрачені на розвиток Кривого Рогу та допомогу людям.

Пам’ять, гідна поваги

Колачевський помер у 1911 році від серцевої хвороби. Похорон цієї людини сколихнув увесь Кривий Ріг. Збереглися спогади сучасників, які розповідали, що «труну несли зі станції Довгинцеве до маєтку на руках (більш ніж 20 км), вулиці були повні народу: інтелігенція, студенти, робітники, офіцери…» Газети писали, що в похороні брали участь близько 17 тис. городян. Цілий день люди йшли попрощатися з покійним, причому дружина розпорядилась пускати всіх, незалежно від стану. Про нього говорили лише добрі слова - як про людину з великим серцем, що дбала про кожного.

Однак історія склалася несправедливо. У 1917 році його могилу було пограбовано. Громадяни вирішили перенести її на кладовище «Пужмерки». А у 2010 році на шахті Орджонікідзе стався обвал, що зачепив кладовище, де знаходилася його могила, остаточно знищивши її.

Попри всі повороти історії, ім’я Колачевського живе. У 2016 році на його честь було названо найдовшу (дев’ять кілометрів) вулицю Кривого Рогу.

Андрій Стулій

29.01.2025