Ретро-платівка навіяла спогади
В редакцію газети «Пульс» зателефонувала жінка. Представилася - Неля Леонідівна, 88 років, пенсіонерка. І поставила цікаве запитання: «А ви щось знаєте про «Тріо Маренич»? Я відповів що так, чув про цю музичну групу, яка виступала ще у радянські часи. Виникла пауза.
- Я так рада, що ви обізнані, немов знайшла споріднену душу, - озвалася бабуся.
- А чому ви про них питаєте? - спробував я налагодити контакт з читачкою.
- Мені було б цікаво, куди вони поділися? Я робила у своїй кімнаті генеральне прибирання і випадково знайшла стару платівку. На жаль, програвача в мене вже немає, а так захотілося знову послухати їх чарівні голоси.
- Вам подобалася їх музика?
- З «Мареничами» в мене пов’язані приємні спогади і захотілось поділитися з кимось. Тому я і зателефонувала в свою улюблену газету. Хочу дізнатися, що з ними сталося після завершення концертної діяльності. Я в цих інтернетах зовсім не розбираюся. Можливо, ви мені допоможете?
- Так, мені не складно. Поки я буду «гуглити», розкажіть про свої спогади. Гадаю, прихильникам цього тріо буде теж цікаво послухати.
- Я просто обожнювала цих співаків. А коли почула їх вживу, я просто закохалася в усіх трьох. Пам’ятаю, як до мене на роботі підійшов профорг і вручив два квитки на виступ «Мареничів».
Концерт проходив у Палаці культури Центрального комбінату. Додому я летіла на крилах, надягла на концерт своє найкраще плаття, зробила модну зачіску. Витратилася на неї, але ж я хотіла свята. На виступ тріо я взяла свою доньку. Солісти були просто чудові.
Пісню «Ой, під вишнею» зал просив заспівати аж три рази, на біс. Це були незабутні враження. Я тоді дізналася, що соліст групи Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Він виступав з дружиною Антоніною та її сестрою Світланою.
А ще я любила їх за те, що вони виконували переважно українські пісні.
В той період це було доволі зухвало. Мої улюблені пісні, крім «Ой, під вишнею», ще «Сиджу я край віконечка» та «Ой, при гаю у Дунаю».
Вони потім за свій патріотичний репертуар пісень постраждали. Тільки не знаю, до кого конкретно вони впали в немилість.
- Так, знайшов інформацію, - я став вичитувати текст з соціальних мереж. - Дійсно, вони відмовилися спочатку співати під «фанеру» на московській Олімпіаді. А потім давати концерти на стадіонах і виконувати радянські патріотичні пісні.
А коли «Тріо Мареничи» спробували відновити репертуар пісень про січових стрільців, їх взагалі заборонили. Колектив став виступати після проголошення Незалежності України, а розпався у 2004 році.
- Шкода, я б і зараз, а мені вже під дев’яносто років, пішла на їх концерт. Це моя молодість, мої щасливі миттєвості.
- Нелю Леонідівно, спасибі вам за гарний настрій. А ще я разом з вами заповнив свою культурну прогалину.
- Нема за що, поговорила з вами, і стало добре на душі. Все ж таки зателефоную родичам, попрошу їх, щоб вони десь дістали програвач. Так хочеться послухати платівку.
- Сподіваюся, що у вас все вийде. Здоров’я вам!
Єгор Добридень
19.02.2025