Сліпий шахтар пише ікони на знак подяки за життя

Під час аварії на шахті Степан Рогозін поклявся, що якщо виживе ­ обов’язково намалює ікону. Чоловіка дивом вдалося врятувати, але він повністю осліп. Та згодом знову «побачив» ­- пальцями. Відтоді створив понад п’ятсот ікон.

Тяга до малювання у Степана була з дитинства: спершу ­ заняття в художній студії, потім ­ курси художників­оформлювачів. Проте вже тоді він розумів: мистецтвом не проживеш, тож мрію довелося відкласти. Двадцять років тому чоловік переїхав із Краматорська до Покровська на Донеччині, де влаштувався працювати на шахту.

У 41 рік з ним сталася трагедія -­ в шахті на нього обвалилася порода. Степан прощався з життям: у таких випадках зазвичай не виживають. У напівнепритомному стані йому з’явилася Діва Марія, і він пообіцяв: якщо залишиться живим -­ намалює Її образ. Його врятували товариші, та чоловік не відчував радості -­ він втратив зір, і лікарі заявили, що медицина безсила.

Перед випискою з лікарні Рогозін сказав медикам, що бачить. Йому не повірили, вирішивши, що це ­ відчаєне заперечення. Та Степан підійшов до картини на стіні, провів по ній пальцями і точно описав зображене. Лікарі здивовано вигукнули: «Шановний, ви не зір повернули ­- у вас пальці бачать!»

За кілька місяців саме цими пальцями він намалював свою першу ікону. Згодом отримав благословення церкви, і одна за одною почали з’являтися його роботи ­ серед них і образ Пресвятої Богородиці «Утоли мої печалі».

До початку війни ікони Степана виставлялися за кордоном, їх купували приватні колекціонери. Один з бізнесменів придбав для етнографічної виставки у Німеччині ікони «Умиління» та «Споручниця грішних». Планувалося передати їх до музею, але покупець залишив твори у своїй колекції. Водночас експерти зазначають: не всі ікони Рогозіна відповідають православним канонам ­- він мимоволі привносить у них щось своє, особливе.

Окрім ікон, колишній шахтар створює й світські картини. Над однією роботою може працювати місяць, а над іншою -­ рік.

Одного дня в домі Рогозіних сталося неймовірне -­ ікона замироточила. Першою це помітила внучка майстра: побачила, як ікона Казанської Божої Матері блищить, провела пальцем по дошці ­ рука стала вологою. Спершу подумала, що це випадковість, але згодом знову побачила краплі, що текли з очей Богородиці, ніби сльози. Сумнівів не залишилося: ікона мироточить.

Церква та наука досі не можуть пояснити це явище. «Плачуть» і старовинні ікони, і сучасні ­ чому саме, невідомо.

У родині Рогозіних є власна версія: ікони «плачуть», коли хтось хворіє. Вперше це сталося, коли занедужала донька, вдруге -­ дружина Степана. Для них це знак: біда поруч, але не варто її боятися.

Передостанній раз мироточення на іконі сталося 14 лютого 2022 року. А за тиждень розпочалася повномасштабна війна. За майже три роки подружжя Рогозіних змушене було залишити дім -­ ворог підійшов впритул до Покровська. Ікона «заплакала» разом із господарями, яким боляче було кидати все.

Зиму пенсіонери провели у родичів у Кривому Розі, а на початку квітня виїхали до сина в Італію.

Ганна Стриженова

16.04.2025