«НАЙГОЛОВНІШЕ ТЕ, ЩО МИ ЗАЛИШАЄМОСЯ В БЕЗПЕЦІ»

До вас звертається жінка, яка зараз перебуває у КЗ «Кризовий центр для жінок, постраждалих від насильства в сім’ї» «З надією в майбутнє» Криворізької міської ради.

Хочу подякувати начальнику військової адміністрації Кривого Рогу Олександру Вілкулу за його чуйність, і побажати йому миру, добра, злагоди. Він, дійсно, людина з великої букви.

Так склалося, що доля залишила нас у місті Кривому Розі, тому що нашої домівки, нажаль, вже не існує. Коли ми приїхали сюди, я була на останньому місяці вагітності, зі мною було двоє моїх донечок. В Кривому Розі я народила хлопчика. Так трапилось, що я майже три тижні була з синочком у лікарні, і весь цей час мої доньки були під пильним наглядом та супроводом чуйних людей - працівників кризового центру. Вони моїх діток годували, мили, давали їм змогу поспілкуватися з психологом, фахівцями. Навчили меншу доньку розмовляти, вчили букви.

Найголовніше для моєї родини зараз - це те, що ми залишаємося в безпеці. У кризовому центрі нам є що їсти, пити, мої діти під пильним наглядом фахівців з соціальної роботи.

Це говорить про те, що Олександр Вілкул та його команда роблять все задля того, щоб ті люди, які сьогодні прибувають з зони бойових дій, дійсно відчули, що Кривий Ріг - це також їхнє місто.

Ми дякуємо Олександру за те, що він робить, за те, що очолює військову адміністрацію, і взагалі за те, що з’явився в нашому житті. Ми задоволені всім, зараз нам навіть краще, чим було вдома до війни.

Родина переселенців: Ірина, Лідія, Ангеліна, Тимур Безрук