Микола Мойсюк: «Відчуття казковості допомагає відволіктись від емоційних переживань, котрі всім нам принесла війна»

Святий Миколай ­- один з най­по­пу­ляр­ніших персонажів новорічних свят. Саме він свого часу став прообразом Санта Клауса та Діда Мороза. Є свій святий Миколай і в Палаці культури «Центральний». Образ Миколи­чудотворця на себе приміряв керівник народного колективу народного танцю «Калинонька» Микола Мойсюк.

­ Миколо Миколайовичу, що ви відчуваєте, коли перевдягаєтесь в костюм святого Миколая?

- Коли мова йде про передноворічні та новорічні свята ­- це той період, коли діти хочуть відчувати якусь казковість. Тим паче в цей непростий час. Відчуття казковості допомагає відволіктись від емоційних переживань, котрі всім нам принесла війна. Діти, котрі приходять до нашого Палацу культури, а разом з ними і дорослі, хай і ненадовго, але переносяться в справжню казку. І мені дуже подобається приймати участь у її створенні. Кожна дитина, котра відвідала резиденцію святого Миколая в цьому році, отримала можливість особисто поспілкуватися з ним, поділитися якоюсь історією, отримати від нього подарунок та загадати бажання. Також варто зазначити, що діти отримують задоволення не тільки від взаємодії зі святим Миколаєм, а й від живого спілкування зі своїми однолітками, якого через війну їм не вистачає.

­ Що допомагає вам розташувати до себе малечу?

- До дитини слід підходити тільки в позитивному настрої, посміхаючись. Інколи з дитиною потрібно погратися, інколи потанцювати, а інколи трошки покривлятися. Діти сприймають таку поведінку як гру і починають відноситись до тебе, як до рівного. Якщо людина, перевтілена в образ святого Миколая, спробує транслювати дитині якусь негативну емоцію, вона відразу ж це відчує. І тому робити це неприпустимо.

­ Які бажання діти загадували святому Миколаю в цьому році?

- Переважна більшість дітей забажала, щоб в Україні скінчилась війна, щоб їхні мобілізовані рідні якомога швидше вернулись додому цілими та неушкодженими. Діти хочуть повернутися до мирного життя, піти до школи та дитячого садочку.

Що стосується індивідуальних запитів, які я отримую від дітей, вони завжди різні. Одні хочуть отримати у подарунок солодощі, другі ­- іграшки, треті -­ портативну техніку. А інколи діти загадують якісь неречові подарунки. Наприклад, у цьому році до резиденції святого Миколая звернувся хлопчик з вадами зору. Він попросив подарувати йому маленьке кошенятко. Святий Миколай передав йому маленьку тваринку, але трішечки в іншому вигляді - в образі морської свинки.

Інший хлопчик, коли я запитав його, що саме він хоче отримати на свято, забажав, щоб його тато, як він сам, повірив в існування святого Миколая. Я пообіцяв хлопчику, що обов’язково зустрінусь з його батьком.

­ Які історії з дитинства, пов’язані зі святим Миколаєм, запам’ятались вам найбільше?

- Одного разу святий Миколай подарував мені роликові ковзани, про які я дуже сильно мріяв. Тією зимою у нас на Закарпатті випав дуже великий шар снігу. На наступний ранок, коли батьки спали, я вийшов з дому, дійшов до центральної дороги і, не зважаючи на те, що вона була заметена снігом, почав випробовувати подарунок. Мене не збентежило навіть те, що по дорозі їздили автомобілі. Бажання прокотитися на нових роликових ковзанах було сильнішим за страх. Мене побачив сусід. Телефонним дзвінком він розбудив моїх батьків, повідомив їм про те, чим я займаюся, і попросив їх відвести мене в більш безпечне місце.

­ Що ви можете побажати криворіжцям в новому році?

- Всім мешканцям Кривого Рогу хочеться побажати мирного неба над головою. Найголовніше зараз ­- не відчувати ракетних прильотів. Хочеться, щоб ми скоріше забули про те, що таке повітряна тривога, щоб ми якомога швидше видалили зі своїх мобільних телефонів додаток «сирена» та повернулися до мирного життя, щоб якомога більше людей повернулося додому живими і неушкодженими. Я бажаю кожній людині, не дивлячись на те, що в країні триває війна, знову навчитися відчути справжній дух новорічних свят.

Також хочу подякувати нашим військовим і людям в тилу, які тим чи іншим способом наближають нашу країну до перемоги ­ вони роблять дуже велику справу.

Владислав ВОЛОБОЄВ