ТВАРИНИ, ХОЛОД І ПОТОМСТВО

У тварин і птахів, земноводних і комах завдання таке ж, як і в нас: вижити в цьому жахливому світі. Причому важливо не просто пережити холод і голод, а й залишити потомство. Тут людям, у цьому плані, є чому повчитися у звіряток і комашок.

 

Є дуже зимостійкі істоти

Тритони ­- найбільш холоднокровні коханці. Дивовижна їхня здатність переносити низькі температури. Іноді цих земноводних можна зустріти, коли вони повзають по льоду. Ну, а якщо буде в районі 7­8 градусів морозу, пристрасть одразу ж наповнить тритонові серця.

Наречений залицяється красиво. Чекає подругу у водоймі. При появі наближається, підпливає впритул, доторкається до її морди і нюхає. А після ще й танцює. Романтика!

-­ З настанням холодів в організмі тритонів утворюється гліцерин, який працює як природний антифриз, -­ пояснює Олександра Марченковська, кандидат біологічних наук. -­ Завдяки його присутності кров не замерзає. Адже холоднокровним амфібіям не потрібно підтримувати постійну температуру тіла. Природа передбачлива.

Але це ще що. Нашим комашкам вдається пережити антарктичні морози.

-­ Багато комах здатні протистояти замерзанню, просто підвищуючи концентрацію глюкози в міжклітинній рідині та цитоплазмі клітин, -­ розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри зоології та екології. -­ Такий спосіб допоможе пережити ­3 -­ ­5 градусів. Деякі безхребетні накопичують природні антифризи. От і не мерзнуть.

До таких морозостійких істот належать комарі­-лимониїди. Взимку добре і мухам.

-­ Лялечки кімнатної мухи зимують на поверхні ґрунту за ­-10, і ­-15, ­- продовжує розповідь зоолог. ­- Їм допомагає жир. Якщо в клітинах комахи утворюються кристали льоду, то їхній ріст швидко «загасає» при контакті з жировими вакуолями.

Тож приказка ­- мруть, як мухи -­ вельми сумнівна.

Треба добре їсти і не перемерзати

Все геніальне просто. Щоб вижити взимку, потрібен позитивний енергетичний баланс. Слід просто ситно їсти і не перемерзати. І тваринам це чудово відомо.

-­ Мандрівники­-екстремали стверджують, що енергетичний баланс -­ вирішальний фактор, -­ зазначає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник. ­- Підтримувати цей баланс добре вміють, наприклад, птахи. Зимову холоднечу багато пернатих воліють переживати в містах, де тепліше і ситніше.

Гнізда будують часом у найнесподіваніших місцях: у дірках бетонних плит селяться горобці, чорні горихвістки, хатні сичі. Боривітер давно освоїв технічні поверхи висоток. Уже кілька років цей сокіл гніздиться на технічному поверсі корпусу біофаку ДНУ.

Років сім тому взагалі мала місце орнітологічна сенсація: у покинутому будинку міської балки виявили сіру сову ­- рідкісного червонокнижного птаха, що віддає перевагу занедбаним лісовим ділянкам. А тут сова знайшла притулок практично в центрі міста.

У пошуках їжі пернаті виявляють неабияку винахідливість.

Усім відома синиця всеїдна, і якщо влітку вона харчується майже виключно комахами, то взимку переходить на змішане харчування. Вона їсть насіння, підбирає за дятлами здобуту ними «дрібноту», а іноді об‘їдає студентів. Одного разу наші студенти вивісили за вікно гуртожитку загорнуте в три пакети сало, залишили на півтора тижні, потім глянули -­ одна шкірка залишилася.

Пташки взагалі хитрі й дотепні. Зоолог Юлія Комлик розповіла випадок про винахідливу ворону.

­- Якось узимку помітила, як дорогою ходив голуб, а неподалік розгулювала сіра ворона, ­- згадує Юлія. ­ Поводилася безтурботно, нібито до голуба їй і діла ніякого немає. Але тут наблизилася машина, і ворона раптом підскочила до голуба і двома ногами спробувала його під машину штовх­нути. Хотіла, щоб машина добила, після чого можна голубиним м’ясом поживитися.

Утім, не тільки ворони поводяться подібним чином.

- Часто луні супроводжують у степу пішого мандрівника або велосипедиста в надії, що вони сполохають дрібну пташку. Взимку біля доріг чергують канюки. Зрозуміло чому.

З машин часто викидають залишки їжі, а під колеса потрапляють дрібні пташки та мишки, які й стають здобиччю птахів.

Якось бачив приголомшливу картину: люцернове поле заполонили сотні канюків і приблизно така сама кількість чорних воронів. Мабуть, гризунів там було більш ніж достатньо.

У кожного звіра свої секрети вдалого полювання

Звісно, найнадійніше пристосувалася грушева сатурнія. У цього рідкісного в наших краях нічного метелика взагалі немає рота. Немає рота ­- немає проблем! Все тому, що харчуються ці комахи тільки в гусеничному дитинстві, а в крилатій зрілості просто насолоджуються життям.

Жити без їжі, зрозуміло, можна. Але недовго. Більшості живих істот необхідно їсти регулярно. Для цього варто попрацювати.

Якось побачив, що метрів за триста від мене на дереві сидить яструб ­- великий.

Спостерігає. Раптом хтось спурхне. І точно! Несподівано злетіла перепілка. Хижак за нею. Перепілка каменем упала в неприбране поле соняшників. Туди ж спікірував і яструб. Жертва намагалася пішки піти подалі, але й хижак пішки став її переслідувати.

Нарешті відігнав пташку на край поля. Перепілці довелося злетіти, а вже в повітрі яструб наздогнав здобич. Такі справи.

У кожного звіра свої секрети вдалого полювання. Лисицям допомагають інтуїція і терпіння. Терпінню у хижачок точно можна повчитися. Руда шахрайка відмінно знає, де мешкають полівки. Туди й прямує. Сідає і слухає. Почувши писк або шерех, робить у напрямку звірка кілька кроків і завмирає.

Коли розуміє, що гризун уже поруч, високо підстрибує і падає передніми лапками в те місце, де він перебуває.

Вовки зазвичай живуть і полюють зграями. Переслідуючи здобич, йдуть суворо один за одним, так, що по слідах може здатися, ніби пройшов тільки один хижак.

При цьому вовки ретельно нюхають то повітря, то землю або сніг, намагаючись вловити запах здобичі.

Мисливці розповідають, що вовки заганяють копитних до крутих урвищ, звідки жертви самі стрибають вниз отримуючи серйозні каліцтва. Буває, що сірі хижаки виганяють переслідуваних тварин на лід, де їм уже не врятуватися.

Вовчиці відгризають цуценятам лапи

Безумовно, до мистецтва виживання належить не просто обережність, а й надмірна обережність. Правило: живи і бійся іноді дуже допомагає.

­ Коли відкривається сезон полювання, козулі, лосі та інша живність рядами й колонами прямуютьу безпечні місця.

­ Ховаються. Нині, у воєнний час, полювання немає, але козулі, олені і кабани не ризикують виходити з безпечних місць. Береженого Бог береже.

Ну і само собою дуже важливу роль відіграє продовження роду. Про те, що зозулі підкидають яйця іншим птахам відомо всім. Але так чинять не тільки зозулі.

­- Є така риба ­- гірчак, -­ розповідає вчений Роман Новицький. -­ Маленький карасик, завбільшки з палець. Але дуже винахідливий.

Щоб потомство вижило, самка підкладає ікринки всередину мушель перловиць і беззубок. Для цього у риб’ячих мам виростає досить довгий яйцеклад. З його допомогою вона поміщає 5­-6 ікринок під надійний захист. Точно в сейф. Таким чином набагато більше шансів вижити.

Зате потім, залишаючи мушлю, юні гірчаки розносять із собою личинки молюсків, допомагаючи тим освоювати нові місця проживання. Вигідно всім!

Дбаючи про майбутніх дітей, тварини приділяють увагу й «генетичній чистоті».

-­ На відміну від Європи, де вовка охороняють, у нас його вважають злісним шкідником і знищують, ­ розповідав Василь Черниш, відомий зоолог і мисливець. ­- Бувало так, що самотньому вовку не було з ким спаровуватися і тоді він прямував до найближчого села, де займався цим із собаками.

Так само чинила і вовчиця, що залишилася без партнерів. У вовчиць народжувалися діти, доля яких не завжди була щасливою. Сам бачив рудуватих вовченят з відгризеними лапами. Мабуть, мама-­вовчиця вирішила таким чином підправити генетику і позбутися нагуляних на стороні дітей.

Суворе життя. І в нас, і в них.

Олександр Розумний

19.02.2025