Лисиці в місті: милі сусіди чи нічні хижаки?

З якими тільки проблемами жителі нашого міста не зверталися до редакції за ці майже 20 років! Але нинішня історія вибивається із загального ряду.

Неодноразово у соціальних мережах та ЗМІ з’являлися фото та репортажі про те, що у Кривому Розі стали помічати лисиць. Особисто мені попадалося щонайменше три матеріали ­ про мікрорайон Сонячний, про парк на 44-­му кварталі та про Гданцівський парк. Руденькі красуні все частіше обирають не ліс і посадки, а наші двори та вулиці.

Хтось милується й навіть намагається підгодовувати тварин з рук. Але варто пам’ятати: лисиця ­- хижак. У дикій природі її раціон складають зайці, кролики, птахи та дрібна живність. А в місті? Тут, окрім домашніх курей, качок і гусей, нічого підходящого для неї немає.

Вперше лисицю в приватному секторі Окунівка (Покровський р-­н) помітили десь півроку тому. Тварина оселилася в розритих теплоцентраллю ямах. Трохи пізніше стало зрозуміло: в норі живе не одна лисиця, а ціла родина -­ мама і п’ятеро лисенят. Жителі тоді не надали цьому великого значення, навпаки ­ багато хто навіть підгодовував рудих гостей.

Однак згодом ремонтні роботи відновилися, і лисиця із сімейством перебралася ближче до ДЮСШ №4. Ось тут і почалися справжні проблеми.

Першими жертвами рудих стали кури із хазяйства місцевої жительки. Вранці вона виявила, що двадцять птахів загинули: половину лисиця встигла забрати, половина залишилася лежати в сараї. Наступними в списку опинилися качки, гуси і… навіть коти.

На відео, яке показали нам жителі, чітко видно, як лисиця заходить у двір, хапає кота й несе його в нору. І такі випадки ­- не поодинокі. За кілька днів до нашого приїзду було задавлено шість кошенят.

…В минулу середу на зустріч із журналістом «Пульсу» прийшло близько двадцяти людей. Кожен розповів, яку біду родина диких тварин наробила саме для нього. Одна жителька тримала на руках кота. «Він може бути наступним», -­ сказала вона.

Коли ми почали з’ясовувати, куди ж зверталися люди по допомогу, виявилося, що вони дзвонили на гарячу лінію 15­20. Але там їм відповіли, що у місті служби з відлову диких тварин немає. І порадили… власноруч спіймати тварин.

Редакція нашої газети теж звернулася на гарячу лінію. Нам дали телефон Держпродспоживслужби, а там черговий оператор пояснив ситуацію:

­- Після початку воєнних дій в Україні було введено заборону на полювання. Раніше лісники контролювали популяцію лисиць і щороку відстрілювали 5­-7 тисяч тварин. Але вже четвертий рік ця процедура не проводиться. Відповідно, лисиці роз­множуються, території не вистачає, сильні виганяють слабких. Ті біжать -­ і опиняються у містах та селах. Наше Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини може втрутитися лише в одному випадку: якщо буде знайдено труп лисиці, і експертиза покаже, що вона була хвора на небезпечну хворобу. Лише тоді ми маємо право виїжджати, оточувати територію та забирати тварин. В інших випадках, на жаль, жителі повинні діяти самі.

По суті, сьогодні в людей залишився лише один варіант: виготовити або купити спеціальні пастки, знайти нору і самостійно спіймати лисиць, а потім вивезти їх у ліс.

Де саме шукати хижаків -­ жителі здогадуються. За їхніми словами, нора знаходиться на території спортивного стадіону ДЮСШ №4. Саме туди лисиця носить викрадену здобич. На запитання, чому ж люди не встановлять там пастки, вони відповіли: директор ДЮСШ не дозволяє заходити їм на стадіон.

Проте згодом з’ясувалося, що директор усе ж дала добро, але за умови: входити потрібно через центральний вхід, а не через задні ворота, як хотіли місцеві. На резонне запитання до окунівців ­- чому тоді ви так і не зайшли? -­ вичерпної відповіді ми не отримали. Єдине, що стало зрозуміло: жителі не дуже горять бажанням займатися цим самі. І це правильно. Але більше нема кому.

Якщо виходити з простого, то першим кроком повинно бути -­ зайти на територію стадіону, знайти нору, поставити пастки. Чи спрацюють вони -­ питання наступне. Але поки ніхто із селища не виявив ініціативи. Люди продовжують твердити: «Цим повинні займатися відповідні служби». Але, як ми з’ясували, жодних служб для таких випадків у нас просто немає.

Тим часом лисиці почали кидатися на маленьких собак. Раніше була одна руда тварина, а зараз уже кілька здорових, а попереду, восени, шлюбний період, і скільки їх буде наступного року -­ можна лише здогадуватися.

Можна чекати скільки завгодно. Але питання в тому, хто проявить ініціативу раніше: люди, що вирішили захистити свої домівки, чи лисиці, котрі остаточно утвердяться тут як «нові власники території».

Андрій Стулій

27.08.2025