Реформа без відповідальності
Медична реформа в Україні давно перестала бути темою для дискусій - її вже ухвалено й запроваджено. Вона стала частиною повсякденного життя мільйонів людей, незалежно від того, підтримують вони ці зміни чи ні. Уже восьмий рік країна живе за новими правилами, які продовжують викликати хвилю критики, але водночас подаються як крок до європейських стандартів.
Європейських - на папері. Бо на практиці ця система виглядає так: «швидка допомога» не поспішає, якщо температура «ще не критична»; із травмою до травматолога не потрапиш без направлення сімейного лікаря; до сімейного лікаря - лише за записом; електронне направлення є, але найближчий спеціаліст має вільне вікно за тиждень, а то й за місяць. І все це в ситуаціях, коли допомога потрібна тут і зараз.
Звісно, у реформи є й плюси. Безкоштовні аналізи, УЗД, обстеження. Але й тут є свій нюанс: «безкоштовно» не означає «доступно». Наприклад, щоб записатися на безкоштовне УЗД нирок, потрібно спочатку дочекатися відкриття запису. Дзвінок 4 листопада - відповідь: запис на грудень відкриється 26-го. 26 листопада - чотири години безперервних дзвінків і жодної відповіді. Наступного дня сухе: «Місць уже немає». Така собі доступна медицина.
Однією з ключових змін реформи стали декларації з сімейними лікарями. Тепер кожен від немовляти до пенсіонера - сам обирає лікаря й укладає з ним договір. Причому не лише в державних поліклініках: приватні клініки також активно пропонують безкоштовну медичну допомогу за деклараціями. На перший погляд - зручно й сучасно.
Але саме тут починається те саме «але».
У приватних клініках сьогодні працює багато молодих спеціалістів. Про рівень підготовки в умовах кількох років пандемії та повномасштабної війни говорити зайве кожен і так робить власні висновки. І саме на цьому тлі сталася історія, яка змушує замислитися: де проходить межа між помилкою і лікарською халатністю.
У північній частині Кривого Рогу, в одній із приватних клінік, декларацію із сімейним лікарем має шестимісячний Саша. Через медичні причини дитина не може харчуватися грудним молоком і перебуває на штучному вигодовуванні. Підібрати суміш для немовляти - складний і тривалий процес: не всі підходять, не всі переносяться добре. До того ж якісне дитяче харчування коштує недешево - від 4 до 7 тисяч гривень на місяць, залежно від віку та потреб дитини.
На початку січня сімейний лікар зателефонував батькам Сашка і запропонував безкоштовну суміш із гуманітарної допомоги. Запевнив: якщо підійде - можна буде отримувати її й надалі. Дитина кілька днів звикала, але зрештою суміш підійшла.
Гуманітарна допомога - річ корисна, але вона завжди потребує особливої уваги, зокрема, до термінів придатності. Перша банка мала термін до 22 січня тобто ще близько трьох тижнів. Після цього батьки повідомили медсестру, що суміш підійшла, і 17 січня отримали ще чотири банки - запас приблизно на місяць.
Саме тут і виявилася проблема: нова партія мала термін придатності до 22 січня 2026 року. Фактично - залишалося п’ять днів. На запитання, чому такий термін і чи є можливість отримати свіжішу суміш, медсестра відповіла: «Її можна вживати ще шість місяців після закінчення терміну. Нової поки немає, коли буде - невідомо».
Шість місяців - прострочену суміш піврічній дитині?!
Почувши це, батьки звернулися до іншого медичного працівника цієї ж клініки. Відповідь була однозначною: у жодному разі таке харчування давати дитині не можна.
Ця ситуація могла мати серйозні наслідки. І вона - не поодинока. За словами мешканців, негативні відгуки про цю клініку з’являлися й раніше. Близько місяця тому там помер пацієнт після вакцинації. Причини смерті офіційно не коментувалися, медичний персонал відмовив у поясненнях, а клініка продовжила роботу вже наступного дня.
Цей текст - не звинувачення і не вирок. Це нагадування. Про те, що «безкоштовна» медицина не повинна означати байдужість. Про те, що дитяче харчування - не дрібниця і не пункт у звіті. Переведення немовляти на нову суміш - складний процес, який може супроводжуватися алергіями, проблемами з травленням і серйозними ризиками для здоров’я.
І, мабуть, головне: безкоштовний сир справді буває лише в мишоловці. А коли мова йде про здоров’я дітей, ціна помилки занадто висока, щоб дозволяти собі легковажність.
Андрій Стулій
28.01.2026





