Знову вибух... Знову горе, сльози, вибиті шибки, поранені люди

3-3Субота. Вихідний день. Двори повні людей ­- діти ганяють на велосипедах, сусіди сидять на лавках, хтось вигулює собаку, хтось несе пакети з магазину. І раптом -­ вибух. Потужний, страшний. У житловий квартал прилетіла балістична ракета. Просто в те місце, де найбільше людей, де немає жодних військових об’єктів, тільки будинки, машини, дитячі майданчики.

Цей квартал у Центрально-­Міському районі вже переживав таке. Майже два роки тому ракета влучила тут у дев’ятиповерхівку. Тоді вона забрала шість життів, було поранено 81 людину. І ось -­ знову удар. Цього разу обійшлось без жертв. Ракета дивом не влучила в житловий будинок. І справді ­- дивом, бо район густо забудований, і якби снаряд упав на 50 метрів лівіше чи правіше, удар припав би прямо в чийсь дім.

Кореспонденти «Пульсу» приїхали на місце через годину після вибуху. Нам одразу впали в очі дві дев’ятиповерхівки без жодного вцілілого вікна, десятки людей на вулиці, які писали заяви на допомогу, розбиті вітрини магазинів, зруйновані зупинки. Кадри, які запам`ятаються надовго. І ти мимоволі думаєш, а яка ж страшна сила була у вибуху, якщо він наробив таких руйнувань?

3-1Спочатку було не зрозуміло, куди саме прилетіла ракета. Ми запитали про це в жінки, яка стояла поруч. Її звати Олександра Нараєвська. Мешкає в квартирі на 9­-му поверсі будинку, що за 50 метрів від епіцентру вибуху.

-­ Ось, дивіться, за тим парканом… Туди прилетіло, -­ показала вона рукою.

Трохи згодом, коли офіційні особи виклали фото місця удару, стало зрозуміло: ракета влучила біля невеликої триповерхової будівлі фактично знищивши її. На кадрах видно -­ там не було ні техніки, ні обладнання, ні військових. Лише один автомобіль, що вигорів ущент.

-­ Моя квартира ­ на 9­-му поверсі, кутова, -­ продовжує Олександра Іванівна. -­ Я саме відчиняла вікно, щоб провітрити кімнату, коли стався вибух. Вибухова хвиля -­ і я вже лежу головою біля плити. Вдарилася, викликала «швидку». Але, дякувати Богу, серйозних травм не отримала.

Жінка сумно усміхається і продовжує:

-­ Коли був минулий «приліт», я теж відчиняла вікно. Тоді у мене повибивало усі вікна та повністю знищило балкон. А цього разу вікна залишилися цілі, але погнулася фурнітура. В квартирі меблі попадали, техніка також, навіть дверцята в холодильнику відкрилися від удару і їх відірвало! Уявляєте, яка була сила вибуху? Дякувати Богу, у нашому будинку ніхто серйозно не постраждав.

В цей день голова Ради оборони міста Олександр Вілкул розповів про наслідки удару:

3-2-­ 29 березня вранці ворог вдарив по нашому місту балістичною ракетою. «Високоточні» окупанти знову спрямували балістику в житловий квартал із щільною багатоповерховою забудовою. Загалом постраждали дев’ять людей, троє у лікарні. Слава Богу, без тяжких. Найголовніше – всі живі. Окрім багатоповерхівок, пошкоджені магазин, автомийка, десятки авто. Для ліквідації наслідків було задіяно 15 бригад комунальників. Приймаються заявки на матеріальну допомогу від міста за пошкоджене майно.

P.S. Три роки Кривий Ріг, як і вся Україна, систематично страждає від атак «сусідів». Хочеться писати про кожен «приліт», щоб світ знав правду. Але ще більше хочеться, щоб ця стаття була останньою на цю тему. Щоб нарешті можна було сісти й написати: «Бойові дії зупинено. Полонені повертаються додому. Наші герої з передової знову з нами». Хочеться писати про великі музичні фестивалі з світовими зірками у нашому місті, про футбольний матч на оновленому стадіоні «Металург», де збірна України грає проти світових лідерів. Але… Це поки що мрії. Але є надія, що колись на першій сторінці нашого видання буде лише одне слово: «Перемога». І кошмари від «балістик із Криму» нарешті залишаться в минулому.

Андрій СТУЛІЙ

02.04.2025