Прифронтовий Краматорськ

Краматорськ. Місто, де нещодавно побував кореспондент «Пульсу». До повномасштабного вторгнення це був значний промисловий та економічний центр Донбасу з населенням понад 150 тисяч осіб. Місто активно розвивалося, маючи розгалужену інфраструктуру та функціонуючі підприємства. Наразі лінія фронту знаходиться лише за 14 км від Краматорська, що зумовлює постійну воєнну загрозу. Ця близькість до активних бойових дій визначає значну частину повсякденного життя та функціонування міста.

Місто, яке було окуповане в 2014-­му

У квітні 2014 року це місто опинилося під контролем проросійських збройних формувань, очолюваних, зокрема, Ігорем Гіркіним. Період окупації тривав майже три місяці, протягом яких у місті діяла нелегітимна влада, що призвело до дестабілізації та порушення звичного ритму життя. Місто стало ареною локальних бойових дій та зіткнень.

5 липня 2014 року Краматорськ був звільнений підрозділами Збройних Сил України. Ця подія стала знаковою для початку деокупації частини Донецької області та дала місту можливість повернутися до нормального життя на певний час.

Протягом наступних восьми років Краматорськ виконував функції тимчасового обласного центру, приймаючи обласні адміністративні установи та тисячі внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій. У цей період місто активно відновлювалося, модернізувалася інфраструктура, розвивалися соціальні та культурні проєкти.

З початком повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року Краматорськ знову став об’єктом регулярних обстрілів, але вже з іншою інтенсивністю та руйнівною силою. Застосовуються різні види озброєння: ракети, артилерійські снаряди, керовані авіабомби (КАБи) та іранські «шахеди». Обстріли відбуваються з різною інтенсивністю, зачіпаючи як житлові квартали, так і об’єкти критичної та цивільної інфраструктури.

Одним із найбільш значних інцидентів став ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська 8 квітня 2022 року. Під час скупчення людей, які очікували на евакуаційні потяги, дві ракети «Точка­-У» з касетними боєприпасами влучили в територію вокзалу. Внаслідок цього загинули понад 50 осіб, включаючи дітей, ще сотні отримали поранення. Цей інцидент отримав широкий міжнародний розголос як приклад цинічного нападу на цивільне населення.

Після цього Краматорськ продовжує зазнавати обстрілів. КАБи, що скидаються з літаків, мають високу руйнівну силу, здатну спричиняти значні пошкодження або повне руйнування будівель. Їхня поява в арсеналі російських військ значно посилила загрозу для прифронтових міст, оскільки вони дозволяють завдавати ударів з відносно безпечної для носія відстані.

«Шахеди» часто використовуються для нічних атак, їхній характерний гул двигуна чутно задов­го до наближення, що створює психологічний тиск на мешканців. Ракетні обстріли, зокрема, із систем С­300, здійснюються по балістичній траєкторії, скорочуючи час на реагування до мінімуму. Ці атаки призвели до руйнування тисяч приватних будинків, багатоповерхівок, шкіл, лікарень та промислових об’єктів.

Значна частина цивільної інфраструктури міста зазнала пошкоджень або була повністю знищена. Окремі райони, такі, як селище Ясногірка, Старе Місто або мікрорайон Станкобуд, потерпають частіше через свою близькість до лінії фронту. Наприклад, у липні 2023 року російська ракета С-­300 влучила в житловий будинок у центрі міста, спричинивши загибель людей та повне руйнування одного з під’їздів. Подібні інциденти є регулярними.

Вдома все одно краще

Попри регулярні обстріли, Краматорськ зберігає життєдіяльність. Це зумовлено адаптацією його мешканців до умов підвищеної небезпеки. Значна частина краматорців, які були змушені залишити свої домівки на початку повномасштабного вторгнення, наразі повертаються до міста. Цей процес відбувається поступово, незважаючи на поточні загрози та відсутність гарантій безпеки.

Рішення про повернення часто мотивується бажанням відновити звичний устрій життя у своїх домівках. Люди, які стали внутрішньо переміщеними особами, спробували влаштувати своє життя в безпечніших регіонах України чи за кордоном. Проте для багатьох туга за рідним містом, за своїми домівками, за звичним соціальним оточенням виявилася сильнішою за страх. Мешканці повертаються у місто, яке досі перебуває під загрозою, у якому існують ризики руйнування та лунають сигнали тривоги. Присутність краматорців у місті свідчить про їхню готовність долати існуючі ризики та брати участь у підтримці функціонування громади.

Фраза «Ми вже звикли», яку часто можна почути від місцевих жителів, відображає адаптацію до умов постійної небезпеки. Вона не означає байдужість, а радше свідчить про набуття внутрішньої стійкості та вміння функціонувати в умовах хронічного стресу.

Мешканці навчилися розрізняти звуки, реагувати на сигнали повітряної тривоги та оперативно використовувати бомбосховище. Укриття, облаштовані у підвалах будинків або в спеціально відведених місцях, стали невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя, де проводяться години, а іноді й ночі.

Діти, які зростають у цих умовах, також адаптовані до такої реальності, розуміючи, що означає «повітряна тривога» і розрізняючи її звуки змалку. Це жахлива, але функціональна нормальність, яка формує покоління, що знає ціну безпеки та виживання.

Повернення мешканців, незважаючи на ризики, є важливим фактором для функціонування міста. Їхня присутність сприяє збереженню життєдіяльності Краматорська: працюють магазини, аптеки, державні установи, надаються комунальні послуги, функціонує транспорт. Хоча кількість населення значно зменшилася порівняно з довоєнним періодом (за оцінками, вона становить близько 60-­70 тисяч осіб), місто зберігає свою активність. Заклади культури працюють переважно в дистанційному форматі.

Життя в 14 км від лінії фронту

Життя у Краматорську характеризується постійною необхідністю враховувати фактори безпеки. Сигнали повітряної тривоги є частим явищем, що може переривати повсякденні справи в будь-­який момент. Планування щоденних справ, таких, як відвідування магазинів, робота або пересування містом, здійснюється з урахуванням потенційних обстрілів та розкладу руху громадського транспорту, який також адаптований до умов воєнного часу. Мешканці пристосувалися до життя в умовах невизначеності.

Комунальні служби міста функціонують у складних умовах, часто під загрозою обстрілів. Після кожного влучання вони оперативно виїжджають на місця пошкоджень, проводять розбір завалів, гасіння пожеж та відновлення комунікацій, включаючи електромережі, водопровід та газопровід. Їхня робота є ключовою для підтримки життєдіяльності міста, адже навіть після найсильніших ударів подача води, світла та газу максимально швидко відновлюється, щоб забезпечити мінімальний комфорт для тих, хто залишається тут.

Волонтерський рух у Краматорську відіграє значну роль у підтримці громади. Місцеві волонтери та ті, хто прибуває з інших регіонів, надають допомогу Збройним Силам України, внутрішньо переміщеним особам, а також мешканцям, які постраждали від обстрілів, літнім людям та тим, хто не може самостійно пересуватися. Вони займаються доставкою гуманітарної допомоги (продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів), ремонтом пошкодженого житла, приготуванням їжі для військових, плетінням маскувальних сіток, розвезенням питної води та організацією психологічної підтримки.

Освіта та медицина також адаптувалися до умов війни. Школи та дитячі садки переважно функціонують у дистанційному форматі. Медичні заклади, незважаючи на пошкодження та ризики, продовжують надавати невідкладну та планову допомогу, обслуговуючи як цивільне населення, так і військових. Медичний персонал працює в інтенсивному режимі.

Психологічна підтримка також стає все більш важливою, оскільки хронічний стрес від війни залишає свій відбиток на психічному здоров’ї мешканців.

Транспортна інфраструктура міста теж зазнала змін, але продовжує функціонувати. Автобусне сполучення в межах міста та з прилеглими населеними пунктами підтримується, хоча і з певними обмеженнями. Залізничне сполучення залишається ключовим для зв’язку Краматорська з іншими регіонами України. Рік тому було запущено новий модернізований електропоїзд сполученням Краматорськ-­Дніпро-­Верхівцеве. Цей приміський поїзд значно покращив транспортне сполучення для мешканців, надаючи їм можливість дістатися до Дніпра та інших міст у відносно комфортних умовах. Вартість квитка на повний маршрут з Краматорська до Дніпра становить від 226 до 238 гривень (станом на червень 2025 року), що є значно доступнішою альтернативою порівняно з автомобільними перевезеннями.

Вторгнення рашистів в Україну призвело до значних втрат як матеріальних, так і людських. Наслідки війни потребуватимуть тривалого періоду для подолання. Проте Краматорськ, який уже пережив окупацію та звільнення у 2014 році, продовжує витримувати поточні виклики. Досвід 2014 року, коли місто швидко відновилося після деокупації, дає підстави припускати, що так само буде і після закінчення цієй війни.

Микола КОРІНЬ

02.07.2025