ДВА «ПРИЛЬОТИ» В ОДИН ДЕНЬ

4 липня ворог здійснив чергову атаку на цивільні об’єкти міста ­ вранці та ввечері.

 

«Наше підприємство було прямо в епіцентрі вибухів»

У результаті ранкового «прильоту» постраждали склади та офіси різних підприємств міста в Саксаганському районі. Від атак «шахедів» загорілися стіни установ та допоміжні приміщення.

Рятувальники відреагували, як завжди, миттєво. На момент прибуття представників редакції газети, працювали брандспойти, потужні струмені води боролися з колосальним вогнищем, клубочився чорний дим, що свідчило про загорання штучних виробів з ґуми та пластику.

Поліцейське оточення не пропускало до місця події випадкових людей, хоча територія довкола місця пожежі ­ колосальна, і огляд можливий на кілометри довкола.

Нам вдалося поспілкуватися з очевидцями події та навіть з людьми, які перебували безпосередньо в епіцентрі ворожих атак, що були спрямовані практично в одну точку.

Андрій, працівник фірми «Чисте місто», батько трьох дітей, біженець з міста Покровськ:

-­ Враження не найкращі. Неприємні. Згадується Покровськ. У нас починалося так само, як відбувається тепер в Кривому Розі. Спочатку бомбили готелі, потім військкомати, далі школи… В цей раз нас вивели з приміщення підприємства відразу, як оголосили тривогу. Всі відійшли від бази подалі, тому ніхто не постраждав.

Артем, працівник підприємства поблизу місця «прильотів»:

-­ Я після поранення звільнений з лав Збройних сил і влаштувався на роботу на це підприємство. Відчуття неприємні. Контузія відразу грає свою роль. Нагадало роки, коли я був на передку. Щойно бачив ці три «шахеди», що пролетіли над нами. Коли ми вже були в гаражі, чутно було свист КАБа ­ і відразу вибух.

Олена, старший комірник підприємства ТОВ «Ерістей КР Оболонь»:

­- Під час «прильотів» знаходилася на роботі. Ми розвозимо воду по всьому нашому району та місту. Наше підприємство було прямо в епіцентрі вибухів. Ми встигли вибігти на іншу сторону, сховалися у рівчак, полягали там і відчули вибухи, коли вже були під захистом земляного валу. Потім ми повернулися, хлопці взяли вогнегасники і побігли до «Чистого міста», надали першу допомогу. Потім приїхали рятувальники і почали нас звідти виводити, бо наче третій «шахед» не розірвався. Ми відійшли, наш директор вивозив працівників машиною, а ми ще лежали в яру. То коли прилетів КАБ, осколки навіть долетіли до нас. Оскільки ми були захищені землею, то ніхто не постраждав. Але враження від цих атак жахливі. Було дуже страшно.

­ 4 липня в першій половині дня був нанесений комбінований удар в цивільну інфраструктуру нашого міста: спочатку вдарили двома «шахедами», а через пів години влучила ще й повітряна ціль, яка пролетіла 100 кілометрів, ­ написав у Facebook голова Ради оборони міста Олександр Вілкул. ­ За офіційною інформацією наших військових, ця ціль була зафіксована близько 11.25 у повітряному просторі тимчасово окупованої території Запорізької області ­ вона була випущена із літака тактичної авіації супротивника, імовірно, СУ­34. Ще невідомо, чим саме вдарили росіяни, експертиза ще триває, але дуже вірогідно, що це гібрид так званого КАБу і ракети ­ «Гром» Е-­1, здається. Тому що КАБ до Кривого Рогу не долетить… Постраждало шість чоловіків, серед них ­ двоє рятувальників, які прибули на місце першого «прильоту» (отримали контузії, досі в лікарні ­ прим. ред.). П’ятьох постраждалих було госпіталізовано у стані легкого ступеня тяжкості, медиками було надано всю необхідну допомогу.

Він розповів, що через влучання виникла масштабна пожежа. Було пошкоджено чотири пожежно­рятувальні автомобілі, що працювали на місці удару. Існувала реальна загроза розповсюдження вогню за межі об’єкту цивільної інфраструктури, але завдяки злагодженим діям рятувальників ДСНС та працівників «Міськводоканалу» цьому вдалося запобігти.

Внаслідок атаки було пошкоджено лінії електропередачі, частина міста залишилася без світла. Енергетики оперативно провели перемикання та дали світло.

Через пошкодження контактної мережі тимчасово було зупинено рух швидкісного трамваю на ділянці від «Майдану Праці» до станції «Кільцева». Ближче до 11.30 рух вдалося відновити, однак після нового удару він знову припинився. Завдяки оперативній роботі фахівців трамвайний рух було відновлено.

Також було знеструмлено підстанцію КП «Міський тролейбус», унаслідок чого зупинився рух тролейбусів №№3, 5, 8, 11, 13, 23 на окремих дільницях. Завдяки роботі ремонтних бригад тролейбусний рух було відновлено о 13.45. Частина світлофорів продовжила працювати завдяки резервному живленню, яке було встановлене раніше.

До ліквідації наслідків ворожої атаки було залучено 170 працівників та 39 одиниць техніки, зокрема, від ДСНС ­ 68 рятувальників і 16 одиниць техніки.

«Думали, що врятувалися від обстрілів, а вийшло так…»

4 липня ввечері в Кривому Розі знову були чутні вибухи. На цей раз «шахеди» наробили горя в тому самому районі, куди за останні 11 місяців прилітали шість(!) разів.

Цього разу було три «прильоти» поряд із готелем. Найбільше постраждав він сам, а також два житлові двоповерхові будинки поряд.

…Біля постраждалого будинку гірко плакала жінка із собачкою. Поряд із нею стояв чоловік у самих лише шортах, трохи далі ­ молодий хлопець, який був увесь у крові (пізніше з’ясувалося, що це мати та син). Ми одразу вирішили, що він поранений, і запитали його ­ куди саме. Хлопець відповів, що з ним усе гаразд, він допомагав витягнути з машини пораненого чоловіка (того дня під час обстрілу постраждали семеро людей, і саме водій був найважчим серед постраждалих ­- прим. авт.). Машина, найімовірніше, опинилася в епіцентрі вибуху випадково ­ водій просто проїжджав повз. Судячи з вигляду хлопця, що його рятував, поранений втратив чимало крові.

І хлопець, і жінка, і чоловік ­ члени однієї родини. Квартира, у якій вони живуть, розташована на першому поверсі й цього разу дуже сильно постраждала. Глава родини дозволив нам зайти подивитися на руйнування.

­- Ми винаймаємо цю квартиру, -­ розповів він. -­ Господарка зараз не в місті. Самі ми з Мирнограда, що під Покровськом у Донецькій області. Приїхали до Кривого Рогу 11 місяців тому, і це вже другий «приліт» за цей час. Думали, що врятувалися від обстрілів, а вийшло ось так… Першого разу наслідки були не такі жахливі: повибивало шибки. Цього разу все набагато складніше: віконні рами винесло, двері зірвало, меблі, побутова техніка, стіни, підлога ­ все пошкоджено.

Обличчя чоловіка було дуже бліде. Він сказав, що в нього сильно болить голова. Нам здалося, що ця людина перебуває на межі гіпертонічного кризу.

Його дружину трусило. У прямому сенсі цього слова. Вона не могла втримати навіть собачий повідець. Жінка розповіла, чому вона, її чоловік, син і собака виїхали з Мирнограда. Виявляється, у їхній будинок було пряме влучання, і тепер у них немає житла. У Кривому Розі, який вважали мирним містом, вирішили налагодити своє життя.

­- У мене таке відчуття, що біда ходить за нами, ­- сказала жінка.

Біля другого постраждалого будинку ми зустріли Анатолія Вікторовича та Людмилу Вікторівну. Вони теж не місцеві жителі. Приїхали до сина, який виїхав із Дудчан Херсонської області до Кривого Рогу. Це село у березні 2022 року було окуповане, а восени того ж року наші славні ЗСУ вибили звідти росіян. Але жити там неможливо, постійні обстріли. Незважаючи на це, пенсіонери звідти виїжджати не хотіли. Вони приїхали до сина у Кривий Ріг кілька місяців тому: батькові робили операцію на спині.

Анатолій Вікторович показує ногу, в якій застрягли уламки від снаряда.

­- Уламки в мене потрапили, коли у нашому селі розірвався снаряд, ­- розповідає чоловік. ­- Було це рік тому. Лікарі ногу врятували, уламки витягли, але не всі ­ два залишилося. Не думали, що й у Кривому Розі потрапимо в таку халепу. У нас у селі постійні обстріли. До мого зятя в будинок дев’ять «мопедів» прилетіло.

­ Це вже другий «приліт» біля криворізького будинку, де мешкає наш син, ­ каже жінка. ­ Тут поруч заправка, думаю, це диво, що туди не влучило. Інакше наслідки були б страшніші. І першого, і цього разу «приліт» був буквально за два десятки метрів від неї. Якщо це таке небезпечне місце, може, цю заправку краще прибрати? Першого разу пронесло, другого ­ також, а на третій, не дай Боже, може не пощастити.

Чи є поруч із місцем надзвичайної події укриття? Є, але люди майже туди не ходять. Одна з мешканок постраждалого будинку показала нам підвал, куди вона з сусідами спускається у небезпечні моменти. На жаль, він не пристосований до укриття, адже не облаштований і має лише один вихід.

Залишається додати, що в найближчій школі, вже не в перший раз, був організований штаб для постраждалих. Там людям видавали все необхідне й приймали заяви на допомогу від міста.

Олена Чернічкіна, Ераст Іваницький

09.07.2025