«Знешкодження» - коли допомога не псується на складі, а працює на фронті

Іде вже четвертий рік війни. Хтось усе ще в строю -­ на передовій або в тилу. Хтось ­ виснажений, мовчки тягне на собі волонтерські процеси. А хтось... просто втомився. І це ­ найнебезпечніше. Бо втома породжує байдужість. А байдужість ­- вона гірша за втому.

Громадська організація «Знешкодження» з’явилася на мапі волонтерського руху в 2023 році. Молода, але цілеспрямована, вона буквально за рік вийшла на міжнародний рівень. У 2024-му були підписані меморандуми з кількома іноземними спілками, які активно підтримують українську армію -­ і не словами.

Наприклад, одна італійська спілка -­ Асоціація з гуманітарної допомоги Україні «Допоможемо жити», м. Тренто ­- вже передала близько 30 тонн гуманітарної допомоги: генератори, продукти, а головне -­ три карети швидкої допомоги, які зараз рятують життя на лінії фронту. І це ­- не склади, де гуманітарка гниє під дощем. Це реальна, швидка передача у руки тим, хто цього потребує.

«Знешкодження» постійно збирає кошти на FPV­-дрони. Уже реалізовано два повноцінних проєкти, більше 30 штук дронів придбані й передані на фронт. Люди донатять. Довіряють. І це надихає. Один із найбільш зворушливих прикладів ­- випускники 129­-го криворізького ліцею. Замість квітів, кульок і банального «останнього дзвоника», вони зібрали гроші на дрон для ЗСУ.

А от із підприємствами ­ проблема. ГО щодня розсилає лис­ти: в магазини, фірми, невеликі та великі компанії. Пропонує долучитися до зборів, допомогти технікою, товарами, коштами. Але... з сотні лише одна компанія відгукується. Усі інші -­ ігнор.

-­ Ми не просимо мільйонів. Ми просимо бодай щось. Але наші листи читають ­ і… мовчать, -­ розповідає голова організації Дмитро Синиця. ­- Це та сама байдужість, що повзе з-­під затишних офісів, де війна існує лише в новинній стрічці. Така позиція ­- це не «не можемо», а «не хочемо». І тут, як не крути, хочеться сказати: а не соромно? Боляче визнавати, але найчастіше про війну згадують після трагедії. Коли прилітає по дитячому майданчику -­ натовпи приходять на курси домедичної допомоги. Усі приголомшені, усі хочуть вчитись, бути корисними, волонтерити. Так було і після минулих обстрілів. Але проходить кілька тижнів ­- і все. Люди розчиняються у повсякденності.

-­ Ми вдячні кожному, хто приходить. Але чому для того, щоб діяти, нам потрібна чиясь смерть? ­- каже співзасновник організації Олена Науменко. -­ Організація має плани на майбутнє -­ вже після перемоги. Хочемо створити робочі місця для ветеранів, підтримати їх у цивільному житті. Але щоб було це «після», ми маємо діяти зараз.

Ця стаття -­ не просто розповідь про одну з волонтерських ініціатив. Це заклик. До підприємців, власників бізнесу, керівників магазинів і компаній: війна триває. Ваша допомога все ще потрібна. Не чекайте чергової трагедії, щоб згадати, що країна у вогні. Зробіть щось допоки ще можна врятувати життя.

Андрій Стулій

13.08.2025