ЛЕЛЕКА, ЯКИЙ ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ

Герой сьогоднішньої розповіді ­- звичайна людина. Але його життя можна вважати справжнім взірцем патріотизму й прикладом для молодого покоління.

У той час, коли Тери­торіальні центри комплектування та соціальної підтримки розшукують ухилянтів, Сергій Лелека покинув роботу зварювальником у Польщі, де, до того ж, мав можливість отримати Карту поляка, повернувся додому й добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

Він потрапив на службу в одну з військових частин Кривого Рогу. Побратими по зброї знають його як людину серйозну, відповідальну, таку, що завжди тримає слово. Небагатослівний, проте надзвичайно працьовитий. Він одружений один раз у житті й безмежно кохає свою дружину Світлану. Має дітей і онуків, і попри свій вік - а незабаром йому уже шостий десяток, ­- продовжує чесно нести військову службу та наближати нашу спільну перемогу.

У молодості Сергій Миколайович закінчив морехідний коледж і здобув фах у морській галузі. На строкову службу на флот розподілений не був, але отримав ще одну військову кваліфікацію ­- у морській піхоті парашутно-­десантної дивізії Казахстану. Згодом навчався в Макіївському інженерно-будівельному інституті на заочному відділенні. Тому ще до війни часто допомагав знайомим і рідним з ремонтами, і про його роботу завжди залишали лише схвальні відгуки.

Сергій Лелека ­- це людина, якою справді можна пишатися. У будь-­якій справі, за яку він береться, -­ чи то робота, чи військова служба, чи родинне життя ­ усі, хто його знає, говорять про нього лише добре.

Ольга СОЛДАТЕНКО

12.11.2025