Андрій із позивним «Фунтік»

Він один із тих, хто не розмірковує, коли Батьківщина в небезпеці. Народився і виріс у промисловому Кривому Розі - місті­-фортеці, працював електрогазозварювальником на «Aрселорі». Його руки, звиклі до металу й вогню, з початком війни стали у нагоді вже на фронті.

Коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, Андрій не вагався жодної хвилини. Уже 25 лютого 2022 року він добровільно приєднався до Сил оборони через Саксаганський РТЦК та СП. Його військовий шлях розпочався у 17 ОВМБр, у підрозділі самохідної артилерії.

Та справжній характер проявився під час формування батальйонної тактичної групи на Херсонському напрямку. Коли шукали добровольців у піхоту ­ Андрій зголосився першим.

-­ Я провів у піхоті два з половиною роки, -­ розказує він.

У цих коротких словах - тисячі годин на передовій, холод, страх, витримка і незламна воля захищати кожен клаптик рідної землі.

Сьогодні Андрій служить в батальйоні безпілотних систем.

-­ У сучасній війні дрони відіграють одну з ключових ролей, ­- наголошує військовий. ­- З розвитком технологій вони допомагають зберегти життя наших воїнів.

Одного разу, коли екіпаж саме закінчував зміну, черговий передав тривожне повідомлення: «Ворог штурмує наші позиції!». До цілі ­ дві хвилини. Часу на роздуми не було. FPV­-екіпаж Андрія миттєво підняв дрони в повітря. За пів години ворог, який засів у посадці, був вибитий.

Штурм зупинено. Пів години -­ і десятки врятованих життів. Пів години ­ що показали, як мужність і майстерність українських операторів дронів здатні переламати хід бою.

У рідному Кривому Розі на Андрія чекають дружина, мама та молодший брат. Саме заради них і заради кожного з нас він щодня крок за кроком наближає перемогу.

Прес-­служба 17-­ї танкової бригади

26.11.2025